Відносини суб’єкт–об’єкт як "цілеспільний ефект" менеджменту

• Date: 2020
• Main Authors: Морозов, О.Ф., Шевченко, М.М.
• Format: Article
• Language: Ukrainian
• Published: Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2020
• Series: Наука та інновації
• Subjects: Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної діяльності
• Online Access: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185473
• Journal Title: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Cite this: Відносини суб’єкт–об’єкт як "цілеспільний ефект" менеджменту / О.Ф. Морозов, М.М. Шевченко // Наука та інновації. — 2020. — Т. 16, № 6. — С. 28-35. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Вступ. Соціально-економічний устрій та структура економічного виробництва в Україні стають все більше підпорядкованими споживанню товарів і послуг. Проблематика. В окреслених умовах проблемою є те, що у більшості випадків вже економіка керує людиною, а не навпаки. Мета. Розроблення системного підходу до проблеми розкриття сутності взаємовідносин між «суб’єктом» управління економічним простором — людиною та «об’єктом» управління — економічним простором для пошуку шляхів повернення до людиноцентризму соціально-економічного устрою країни. Матеріали й методи. Вперше введено нове поняття «цілеспільний ефект» — аналог відомого лексикографічного ефекту, запропонованого на початку ХХІ століття академіком НАН України В. Широковим, який можна розглядати, з одного боку, як феноменологічну основу теорії складності й відповідної певної теорії економічної інформації, а з іншого боку, навпаки, теорію складності, колмогорівську інформацію і теорему Левенгейма-Сколема природно розглядати як формальні кореляти лексикографічного ефекту в економічних системах. Результати. Таке відношення автори покладають як системотворче для опису холістичних процесів відносин економічних систем п’яти рівнів із феноменальною властивістю самокомпенсації складності. Виділення структурних, субстанціальних і суб'єктних властивостей, а також зв’язків між ними надає аналізованій економічній реальності властивість «бути системою». Висновки. Виходячи з викладених припущень і загальних теоретико-інформаційних уявлень щодо соціально-економічних систем п’яти рівнів, як формальні кореляти лексикографічного ефекту запропоновано в таких економічних системах як базис для встановлення балансу «джерело — форма — зміст» координатизацію та уніформізацію інформації в економічному просторі цих систем менеджменту здійснювати за правилом «спільних цілей».