2025-02-23T15:03:49-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: Query fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-185488%22&qt=morelikethis&rows=5
2025-02-23T15:03:49-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: => GET http://localhost:8983/solr/biblio/select?fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-185488%22&qt=morelikethis&rows=5
2025-02-23T15:03:49-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: <= 200 OK
2025-02-23T15:03:49-05:00 DEBUG: Deserialized SOLR response

Руйнування культових споруд (1920–1930-ті рр.): порушення традиційної ритмології простору

Новизна дослідження полягає в окресленні рамкового підходу до проблеми руйнування/нищення культових споруд в УСРР-УРСР (1920–1930-ті рр.) у контексті ритмології. Ритмологія формується як науковий напрям, що вивчає ритми в найрізноманітніших проявах. На думку відомого релігієзнавця, етнолога й ан...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Author: Киридон, А.М.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут історії України НАН України 2013
Series:Проблеми історії України: факти, судження, пошуки
Online Access:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185488
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Description
Summary:Новизна дослідження полягає в окресленні рамкового підходу до проблеми руйнування/нищення культових споруд в УСРР-УРСР (1920–1930-ті рр.) у контексті ритмології. Ритмологія формується як науковий напрям, що вивчає ритми в найрізноманітніших проявах. На думку відомого релігієзнавця, етнолога й антрополога М. Еліаде, до найважливіших категорій теорії ритму належить категорія священного простору. Культова споруда символізувала простір сакрального, відмежовуючи його від мирського, була своєрідною точкою відліку життєвого ритму. Аналіз порушеної проблеми базується на характеристиці фактичного матеріалу щодо закриття культових споруд (причин, сутності, наслідків) в умовах світоглядного дисонансу. Руйнування / знищення культових споруд було не лише актом механічного знищення будівель, але й порушенням центральної вісі подальшої орієнтації особи, оскільки «точка відліку» перестає бути єдиною з онтологічної точки зору» (М. Еліаде). З точки зору владних інституцій руйнування релігійно-культових основ було необхідним для «вивільнення простору» й конструювання нової моделі світського — «радянської». Відтак і умовах кризи соціальної ідентичності змінювалася ритміка сакрального й профанного.