"Особлива думка” гласних Київської міської думи у її діяльності (1871–1914)
У статті досліджуються причини запровадження верховною владою нового управлінського механізму — “особливої думки”. Детально розглядається законодавча процедури її оформлення та розгляду. Встановлюється чи скористалися і як гласні Київської міської думи цим правом. Простежено чисельність “особливих...
Збережено в:
| Дата: | 2017 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2017
|
| Назва видання: | Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст. |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185615 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | "Особлива думка” гласних Київської міської думи у її діяльності (1871–1914) / Ю.І. Глизь // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2017. — Вип. 27. — С. 60-81. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | У статті досліджуються причини запровадження верховною владою нового управлінського механізму — “особливої думки”. Детально розглядається
законодавча процедури її оформлення та розгляду. Встановлюється чи скористалися і як гласні Київської міської думи цим правом. Простежено чисельність “особливих думок”, їхню тематику і як вони впливали на діяльність думи. Для
виконання поставлених завдань ми використали відомче видання “Известия
Киевской городской думы”, опубліковані та рукописні варіанти протоколів
Київської міської думи. Встановлено, що якщо “особлива думка” вказувала на
незаконність постанови думи, остання мала клопотатися про відміну власного
незаконного рішення і просити Сенат про перегляд питання заново. Виявлено,
що активність гласних до 1892 р. була замалою і більшість їхніх “думок”
стосувалися земельних питань. Положення 1892 р. позитивно вплинуло на число
гласних з вищою освітою, яких стало на третину більше. Це посприяло
зростанню кількості “особливих думок”, а також на їхнього різноманіття.
Крім земельних, вони торкалися модернізаційних та фінансових питань.
Політизація ситуації в державі привела до появи на початку ХХ ст. групових
ініціатив гласних, які набували опозиційних рис. Однією з причин цього було
підсилення адміністративного тиску, адже міський голова та члени управи
стали державними службовцями й, на думку гласних, відстоювали інтереси верховної влади, а не містян. |
|---|