Забезпечення фінансово-економічних потреб населення як напрям діяльності органів місцевого самоврядування та української кооперації (кінець XIX — початок XX ст.)

• Дата: 2017
• Автор: Лисенко, О.В.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2017
• Назва видання: Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.
• Теми: Сторінки вітчизняної соціально-економічної історії
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185618
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Забезпечення фінансово-економічних потреб населення як напрям діяльності органів місцевого самоврядування та української кооперації (кінець XIX — початок XX ст.) / О.В. Лисенко // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2017. — Вип. 27. — С. 115-130. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

У статті висвітлюється роль української інтелігенції, котра складалася переважно з представників старої козацької старшини. Вони, займаючи високі посади в офіційних імперських структурах, таких, як земства, разом з тим активно працювали над покращенням умов життя українського народу, задоволення його реальних соціально-економічних та національно-культурних й освітніх проблем. Це досягалося активною підтримкою української кооперації, яка своєю чергою фінансувала культурно-освітні потреби населення, сприяла розповсюдженню серед селянства як спеціальної сільськогосподарської літератури, так і творів провідних українських письменників. У земствах та кооперативах українці вчилися вести реальну господарську економічну діяльність, у них формувалися нові кадри для розвитку української економіки на ринково-демократичних засадах, котрі повинні були поступово замінити як наскрізь просякнуту бюрократизмом російську напівфеодальну економіку, так і великий західноєвропейський капіталізм. На жаль, цей надзвичайно важливий для подальшої долі України процес загальмувала Перша світова війна, яка забрала життя багатьох українських земців і кооператорів. Тому, коли волею долі в 1918 р., у часи правління гетьмана П. Скоропадського вцілілі колишні земці та кооператори стали на чолі відродженої Української Держави, вони не змогли цілком виконати ті складні завдання, що постали перед ними в цей важкий і переломний для країни період. Також далася взнаки непідготовленість учорашніх земців та кооператорів до масштабної державотворчої праці. Не дивлячись на це, вони зіграли важливу позитивну роль в історії України, а їхня діяльність потребує всебічного дослідження.