Органи "громадської служби здоров’я” в структурі Львівського магістрату наприкінці XIX — на початку XX ст.

• Дата: 2018
• Автор: Трач, В.М.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2018
• Назва видання: Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.
• Теми: Сторінки вітчизняної соціально-економічної історії
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185730
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Органи "громадської служби здоров’я” в структурі Львівського магістрату наприкінці XIX — на початку XX ст. / В.М. Трач // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2018. — Вип. 28. — С. 125-140. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Період з кінця XVIII ст. до початку Великої війни став “часом великих міст” — населення європейських міст стрімко зросло в багато разів. Це породжувало нові виклики в організації міського життя. Зокрема з ростом міст і кількості їх мешканців зростали частота та масштаби епідемій. З початку ХІХ ст. на різних рівнях здійснювалася нова політика в сфері громадського здоров’я, що стало чинником процесів модернізації. В ході реформ 1860-х рр. в імперії Габсбургів проведено децентралізацію влади та реорганізовано службу громадського здоров’я. Як наслідок Львів у 1870 р. отримав власний статут, що надавав право самоврядування, а новий закон про громадську службу здоров’я виділив цю сферу в окремий напрям діяльності міської влади. Для роботи в цій ділянці створюється міська служба здоров’я, а також вибудовується схема співпраці структурних підрозділів міської ради та магістрату, які забезпечували прийняття та виконання відповідних рішень. Виконуючи різні функції, до реалізації “поліції здоров’я” залучаються представники професійних медичних середовищ міста. Створена модель не завжди була ефективною, проте найбільші проекти з оздоровлення міста, як будівництво водогону, здійснювались за ініціативи міської влади.