Створення публічних просторів для дітей наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.: практика громадського управління Одеси

• Дата: 2018
• Автор: Шевченко, В.В.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2018
• Назва видання: Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.
• Теми: Сторінки вітчизняної соціально-економічної історії
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185732
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Створення публічних просторів для дітей наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.: практика громадського управління Одеси / В.В. Шевченко // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2018. — Вип. 28. — С. 157-178. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Спеціально відведені території для активного відпочинку дітей з’явилися у середині ХІХ ст. Їх появу визначили три ключові фактори: розвиток психолого-педагогічних знань, індустріальна революція та стрімка урбанізація, формування модерного способу міського життя. Щоб якось упорядкувати і контролювати дозвілля найменших мешканців міст, влада та громадськість намагалися прибрати їх з вулиць, відділити від “світу розпусти”, безхатченків, злочинців, жебраків, “поганого товариства”, забезпечивши певні умови для ігор, фізичного і духовного розвитку. Зусиллями органів місцевого самоврядування, громадських організацій, окремих осіб у великих містах Західної Європи і Північної Америки було облаштовано дитячі пісочниці, сади і майданчики. У 1887 р. подібна ідея виникла в Одесі. Міська дума підтримала пропозицію члена торгово-господарського відділу управи О. Чижевича, у результаті чого впродовж п’яти наступних років було створено Дитячий сад у центральній частині міста, дитячий майданчик у Дюківському саду та арену для шкільних ігор в Олександрівському парку — на околицях. Ці публічні простори для дітей стали першими в Російській імперії. Дії одеського громадського управління цілком відповідали тогочасним світовим тенденціям. Орієнтуючись на досвід провідних європейських країн, дума та управа адаптували його до місцевих реалій. Незважаючи на певні хиби, муніципальна влада Одеси досить успішно виконувала свою соціальну функцію, організаційно та фінансово забезпечуючи впродовж кількох десятиліть існування місць для дозвілля юного покоління.