Участь органів селянського самоврядування у забезпеченні військової повинності та потреб армії у другій половині XIX — на початку XX ст.

• Дата: 2019
• Автор: Мельничук, К.В.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2019
• Назва видання: Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.
• Теми: Сторінки вітчизняної соціально-економічної історії
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185788
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Участь органів селянського самоврядування у забезпеченні військової повинності та потреб армії у другій половині XIX — на початку XX ст. / К.В. Мельничук // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2019. — Вип. 29. — С. 80-94. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Реформування селянського самоврядування в другій половині ХІХ ст. в Російській імперії спрямовувалось на вирішення низки питань адміністративного характеру. Зусиллями селян влада забезпечувала функціонування різних галузей управління державою, а саме фіскальну, судову, поліцейську, військову. Для реалізації поставлених перед селянськими правліннями завдань, органи самоврядування володіли матеріальними та натуральними ресурсами, організацію яких також забезпечували селяни. Важливим напрямком роботи установ селянського самоврядування була організація стягування податків: фінансових та натуральних. Селянські натуральні повинності поділялись на обовʼязкові та необовʼязкові, де до обовʼязкових зараховувались в першу чергу ті, які були необхідні для забезпечення функціонування державних структур. До таких належала й військова повинність та інші повинності, які сприяли армійським полкам в місцях їх розташування. У роботі розглянута проблема натуральних селянських повинностей, котрі спрямовувались на забезпечення побуту армійських полків та відбування військової повинності селян в Київській, Подільській та Волинській губерніях у другій половині ХІХ на початку ХХ ст. Зокрема проаналізовані низка повинностей, такі як квартирна (надання житла військовослужбовцям), військово-кінна (постачання коней для потреб військових) та підводна (постачання підвод і надання послуг перевезення), забезпечення харчування для солдат, заготівля провізії (дрова, солома, сіно, віск, свічки та ін.). Описано діяльність органів самоврядування у здійсненні обліку новобранців: веденні службових списків та забезпечення новобранців необхідною провізією. На конкретних прикладах продемонстровані виклики, з якими представникам селянського самоврядування доводилось зустрічатись в процесі забезпечення потреб військових. Зокрема, розглянуті побутові проблеми, що виникали в результаті проживання військовослужбовців в будинках селян, чи на території земель громади, використання армійцями громадських приміщень та земель для потреб військових адміністрацій. Зʼясовані наслідки перебування армійських полків в межах селянських поселень для сільських громад.