Русифікаційна політика й ідеологія Російської імперії та національне самосприйняття українців (XIX — початок XX ст.)

Статтю присвячено особливостям менталітету та національного самосприйняття українців у ХІХ ст., коли значна частина українських земель входила до складу Російської імперії й вважалася її споконвічними та невід’ємними територіями. В умовах активної та всебічної русифікаторської внутрішньої політи...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2019
Автор: Крижановська, О.О.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2019
Назва видання:Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185790
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Русифікаційна політика й ідеологія Російської імперії та національне самосприйняття українців (XIX — початок XX ст.) / О.О. Крижановська // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2019. — Вип. 29. — С. 112-129. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Статтю присвячено особливостям менталітету та національного самосприйняття українців у ХІХ ст., коли значна частина українських земель входила до складу Російської імперії й вважалася її споконвічними та невід’ємними територіями. В умовах активної та всебічної русифікаторської внутрішньої політики російського самодержавства на українських територіях імперії частина українців поступово асимілювалася, переймаючи притаманні російському народу риси, спосіб життя, звичаї та традиції. Однак у цей же час активно розвивались вітчизняні історичні студії. Вітчизняні учені-історики всебічно та ґрунтовно досліджували минуле, побут, звичаї та традиції українського народу, завдяки чому українська історія стала виокремлюватися з загальноросійської імперської історії. Крім того, на увагу вдумливих дослідників заслуговує широке коло особових джерел ХІХ — початку ХХ ст.: щоденники, записки, мемуари та епістолярії. Ці джерела засвідчують, що український народ ревно зберігав і передавав із покоління в покоління власні та характерні тільки для нього менталітет, риси характеру та спосіб життя.