Державне регулювання розвитку шкільного туризму та екскурсійної діяльності в Російській імперії (друга половина XIX — початок XX ст.)

• Main Author: Савчук, Н.І.
• Format: Article
• Language: Ukrainian
• Published: Інститут історії України НАН України 2019
• Series: Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.
• Subjects: Історія культури, науки та освіти
• Online Access: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185795

У статті розглянуто процес становлення державного регулювання учнівського туризму в Російській імперії. Основну увагу зосереджено на чинниках, суб’єктах, напрямах, методах та засобах державного впливу на цю сферу. З’ясовано, що про екскурсії для учнівської молоді на владному рівні заговорили в 1870-х роках у контексті здійснення ліберальних реформ у системі середньої освіти. Тоді їх було визнано найвдалішим засобом позакласної діяльності викладачів історії, географії та фізики. Із запровадженням у 1889 р. у чоловічих загальноосвітніх закладах гімнастики як обов’язкового навчального предмета, доволі популярними стали гімнастичні/військові прогулянки. Проте суттєві зрушення у розвиткові учнівського туристсько-екскурсійного руху відбулися на початку ХХ ст. Поштовхом до них стало скасування перевідних екзаменів та літніх канікулярних робіт. Встановлено, що державне регулювання означеної сфери здійснювалося переважно правовими методами через видання нормативних та інтерпретаційних юридичних актів, які стосувалися різних аспектів фізичного виховання й організації дозвілля учнів, а також їхніх закордонних поїздок. Докладно проаналізовано положення та практику застосування спеціального пільгового тарифу для проїзду освітніх екскурсій залізницями. Зауважено, що попри певні вади цей тариф мав важливе значення для розвитку шкільного туризму. Він суттєво розширив можливості навчальних закладів для краєзнавчого туризму та подорожування на далекі відстані. Загалом зроблено висновок, що наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. у Російській імперії поступово формувався механізм державного регулювання суспільних відносин, пов’язаних зі здійсненням учнівських екскурсій. Серед органів державної влади на цей процес найбільше вплинули міністерства освіти, внутрішніх справ та шляхів сполучення. У результаті їхньої скоординованої діяльності до початку Першої світової війни фактично було закладено правові та організаційні основи розвитку шкільного туризму.