Купці-українці Києва в умовах уніфікаційної політики російського уряду (кінець XVIII — середина XIX ст.)

• Дата: 2020
• Автор: Донік, О.М.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2020
• Назва видання: Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.
• Теми: Сторінки вітчизняної соціально-економічної історії
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/185818
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Купці-українці Києва в умовах уніфікаційної політики російського уряду (кінець XVIII — середина XIX ст.) / О.М. Донік // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2020. — Вип. 30. — С. 7-27. — Бібліогр.: 29 назв. — укр.

Мета дослідження полягає у з’ясуванні становища українського купецтва в Києві з кінця ХVIII до середини ХІХ ст. Остаточна ліквідація 1834 р. в місті (власне на Києво-Подолі) самоврядування за маґдебурзьким правом означала поступове російщення цієї його частини, де якраз переважало українське населення. Під час дослідження було використано методи історико-генетичний, порівняння, контекстного аналізу, біографічний і типологізації. З’ясовано, що допоки існувала маґдебурґія, місцеве купецтво на Києво-Подолі опиралося уніфікаційним заходам центральної влади, продовжувало утримувати важливі позиції в економічному і громадському житті. Аналіз імперської політики у вказаний період засвідчує, що традиційному патриціату російська влада активно протиставила насамперед купців-старовірів, які досить інтенсивно переселялися до Києва й вели жваву торгівельно-промислову діяльність. Установлено, що започаткування в 1830-х рр. міської думи за загальноімперським зразком означало остаточне усунення від влади на місцевому рівні українського купецтва та заміну його етнічними росіянами. З XVIII ст. та особливо в першій половині ХІХ ст. купці-росіяни за умов суттєвого державного протекціонізму, надання пільг у веденні підприємницької діяльності, стали надійними провідниками офіційного курсу імперської влади, спрямованого на уніфікацію й нівелювання українського життя в Києві. Визначено, що не тільки купці-росіяни, а й чимало нащадків українських купецьких родин перетворювалися на переконаних прихильників централістичної великодержавної політики, діючи в унісон із російським чиновництвом.