Аналітичні схеми мікрохвильового розкладу гірських порід і мінералів та визначення в них мікроелементів методом масспектрометрії з індукційно зв’язаною плазмою
Представлено аналітичні схеми розкладання гірських порід та мінералів з використанням мікрохвильової системи ЕТNОS-1, що дозволяють значно зменшити тривалість та працемісткість пробопідготовки. Наведено результати визначення мікромелементів з використанням мас-спектрометрії з індукційно зв’язаною пл...
Gespeichert in:
Datum: | 2010 |
---|---|
Hauptverfasser: | , , |
Format: | Artikel |
Sprache: | Ukrainian |
Veröffentlicht: |
Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України
2010
|
Schriftenreihe: | Украинский химический журнал |
Schlagworte: | |
Online Zugang: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/186116 |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Zitieren: | Аналітичні схеми мікрохвильового розкладу гірських порід і мінералів та визначення в них мікроелементів методом масспектрометрії з індукційно зв’язаною плазмою / А.І. Самчук, О.М. Пономаренко, О.Г. Антоненко // Украинский химический журнал. — 2010. — Т. 76, № 10. — С. 115-121. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-186116 |
---|---|
record_format |
dspace |
spelling |
irk-123456789-1861162022-11-05T01:24:34Z Аналітичні схеми мікрохвильового розкладу гірських порід і мінералів та визначення в них мікроелементів методом масспектрометрії з індукційно зв’язаною плазмою Самчук, А.І. Пономаренко, О.М. Антоненко, О.Г. Аналитическая химия Представлено аналітичні схеми розкладання гірських порід та мінералів з використанням мікрохвильової системи ЕТNОS-1, що дозволяють значно зменшити тривалість та працемісткість пробопідготовки. Наведено результати визначення мікромелементів з використанням мас-спектрометрії з індукційно зв’язаною плазмою (ІСР-МS) без попереднього концентрування. Приведены аналитические схемы разложения горных пород и минералов с применением микроволновой системы ETHOS-1 для последующего определения микроэлементов методом ICP-MS-спектрометрии. Разработанные методики отличаются высокой эффективностью и позволяют значительно уменьшить время и трудоемкость пробоподготовки в сравнении с классическими схемами. Analytical schemes for decomposition of rocks and minerals appylying microwave system ETHOS-1 for the following determination of microelements using ICP-MS spectrometry are represented. The methods developed are nighly effective and time-saving in comparison with classical schemes. 2010 Article Аналітичні схеми мікрохвильового розкладу гірських порід і мінералів та визначення в них мікроелементів методом масспектрометрії з індукційно зв’язаною плазмою / А.І. Самчук, О.М. Пономаренко, О.Г. Антоненко // Украинский химический журнал. — 2010. — Т. 76, № 10. — С. 115-121. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 0041–6045 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/186116 546.91.543.42 uk Украинский химический журнал Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
Аналитическая химия Аналитическая химия |
spellingShingle |
Аналитическая химия Аналитическая химия Самчук, А.І. Пономаренко, О.М. Антоненко, О.Г. Аналітичні схеми мікрохвильового розкладу гірських порід і мінералів та визначення в них мікроелементів методом масспектрометрії з індукційно зв’язаною плазмою Украинский химический журнал |
description |
Представлено аналітичні схеми розкладання гірських порід та мінералів з використанням мікрохвильової системи ЕТNОS-1, що дозволяють значно зменшити тривалість та працемісткість пробопідготовки. Наведено результати визначення мікромелементів з використанням мас-спектрометрії з індукційно зв’язаною плазмою (ІСР-МS) без попереднього концентрування. |
format |
Article |
author |
Самчук, А.І. Пономаренко, О.М. Антоненко, О.Г. |
author_facet |
Самчук, А.І. Пономаренко, О.М. Антоненко, О.Г. |
author_sort |
Самчук, А.І. |
title |
Аналітичні схеми мікрохвильового розкладу гірських порід і мінералів та визначення в них мікроелементів методом масспектрометрії з індукційно зв’язаною плазмою |
title_short |
Аналітичні схеми мікрохвильового розкладу гірських порід і мінералів та визначення в них мікроелементів методом масспектрометрії з індукційно зв’язаною плазмою |
title_full |
Аналітичні схеми мікрохвильового розкладу гірських порід і мінералів та визначення в них мікроелементів методом масспектрометрії з індукційно зв’язаною плазмою |
title_fullStr |
Аналітичні схеми мікрохвильового розкладу гірських порід і мінералів та визначення в них мікроелементів методом масспектрометрії з індукційно зв’язаною плазмою |
title_full_unstemmed |
Аналітичні схеми мікрохвильового розкладу гірських порід і мінералів та визначення в них мікроелементів методом масспектрометрії з індукційно зв’язаною плазмою |
title_sort |
аналітичні схеми мікрохвильового розкладу гірських порід і мінералів та визначення в них мікроелементів методом масспектрометрії з індукційно зв’язаною плазмою |
publisher |
Інститут загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України |
publishDate |
2010 |
topic_facet |
Аналитическая химия |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/186116 |
citation_txt |
Аналітичні схеми мікрохвильового розкладу гірських порід і мінералів та визначення в них мікроелементів методом масспектрометрії з індукційно зв’язаною плазмою / А.І. Самчук, О.М. Пономаренко, О.Г. Антоненко // Украинский химический журнал. — 2010. — Т. 76, № 10. — С. 115-121. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
series |
Украинский химический журнал |
work_keys_str_mv |
AT samčukaí analítičníshemimíkrohvilʹovogorozkladugírsʹkihporídímíneralívtaviznačennâvnihmíkroelementívmetodommasspektrometríízíndukcíjnozvâzanoûplazmoû AT ponomarenkoom analítičníshemimíkrohvilʹovogorozkladugírsʹkihporídímíneralívtaviznačennâvnihmíkroelementívmetodommasspektrometríízíndukcíjnozvâzanoûplazmoû AT antonenkoog analítičníshemimíkrohvilʹovogorozkladugírsʹkihporídímíneralívtaviznačennâvnihmíkroelementívmetodommasspektrometríízíndukcíjnozvâzanoûplazmoû |
first_indexed |
2025-07-16T07:08:37Z |
last_indexed |
2025-07-16T07:08:37Z |
_version_ |
1837786430362877952 |
fulltext |
АНАЛИТИЧЕСКАЯ ХИМИЯ
УДК 546.91.543.42
А.І. Самчук, О.М. Пономаренко, О.Г. Антоненко
АНАЛІТИЧНІ СХЕМИ МІКРОХВИЛЬОВОГО РОЗКЛАДУ ГІРСЬКИХ ПОРІД
І МІНЕРАЛІВ ТА ВИЗНАЧЕННЯ В НИХ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ МЕТОДОМ
МАС-СПЕКТРОМЕТРІЇ З ІНДУКЦІЙНО ЗВ’ЯЗАНОЮ ПЛАЗМОЮ
Представлено аналітичні схеми розкладання гірських порід та мінералів з використанням мікрохвильової
системи ЕТNОS-1, що дозволяють значно зменшити тривалість та працемісткість пробопідготовки. Наведено
результати визначення мікромелементів з використанням мас-спектрометрії з індукційно зв’язаною плазмою
(ІСР-МS) без попереднього концентрування.
ВСТУП. На сьогоднішній день мас-спектромет-
рія з індукційно зв’язаною плазмою (ІСР-МS) є
новим методом в аналітичній хімії і займає прові-
дне положення в ряду найефективніших методів
аналітичної хімії. З перших днів існування ІСР-
МS недоліком цього методу була велика кількість
спектроскопічних і неспектроскопічних інтерфе-
ренцій, які лімітували його аналітичні переваги.
Однак з 1988 року з появою приладів ІСР-МS дру-
гого покоління з високою роздільною здатністю та
з подвійною фокусировкою, що комбінують маг-
нетичні та електростатичні аналізатори, виникла
можливість подолання обмежень цього методу.
Широта областей використання ІСР-МS по-
яснюється її винятковими аналітичними характе-
ристиками: надзвичайно висока чутливість визна-
чення (до 0.0001 ppb), висока відтворюваність (Sr
– 0.001—0.03), велика кількість елементів, які мо-
жна одночасно визначати (до 70), висока експре-
сність — повний багатоелементний аналіз може
бути виконаний всього за 60 с при використанні
розчину проби тільки 0.5 мл. За оцінками автора
роботи [1] плазменна спектроскопія вже пройшла
революційну стадію розвитку, увійшла в еволю-
ційний період і в найближчі роки не очікується ви-
никнення нового методу, який би за своїми ана-
літичними характеристиками переважав цей метод.
Підготовка проби до аналізу є важливою та
невід’ємною частиною і одночасно найбільш три-
валою за трудомісткістю та економічно затрат-
ною стадією аналітичних методів. Формування ана-
літичного сигналу, його достовірність найбільшою
мірою пов’язано зі стадією пробопідготовки [1—3].
У літературі описано багато різних науково
обгрунтованих методів розкладу мінералів та гір-
ських порід. Більшість із них заснована на розкла-
ді в кислотах або на сплавленні [3].
Нині помітно зростає інтерес аналітиків до ро-
зробки нових ефективних способів пробопідго-
товки геологічних об’єктів із використанням мік-
рохвильових (МХ) систем. Такий інтерес до МХ-
випромінювання для пробопідготовки обумовле-
ний прискоренням фізико-хімічних процесів під
час розкладу проб у кислотах та досягненням пов-
ноти розкладу [4, 5].
Особливо перспективним є гармонійне поєд-
нання розкладу гірських порід у мікрохвильових
печах і визначення мікроелементів методом ІСР-
МS. Використання мікрохвильового випроміню-
вання дозволяє досягти істотного зменшення ча-
су переводу проби гірської породи або мінералу в
розчин. Скорочення часу розчинення гірських по-
рід у мікрохвильових печах обумовлене створен-
ням в автоклаві високої температури і тиску (тиск
до 8 МПа і температура до 250 оС) та впливом МХ-
випромінювання на розчин і твердий зразок [1—3].
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА. Метою цьо-
го дослідження було створення аналітичних схем
аналізу гірських порід, що побудоване за блочно-
модульним типом. Ці схеми включають пробо-
підготовку як із мікрохвильовим розкладом, так
і з класичним розкладом, одержання аналітичних
форм та подальше ІСР-МS-визначення рідкісних
і благородних елементів.
Об’єкти та методи дослідження. У роботі ви-
користовували: лужні плавні Na2O2, LiBО2 (ч.д.а.),
концентровані HF, HCl, HNO3, H2SO4, H3PO4 (ос.ч.),
які додатково очищали за допомогою системи Sub-
boiling. Воду із опором 18.2 мОм/см одержували
за допомогою системи DIRECT-03 фірми MILLI-
© А.І. Самчук, О.М . Пономаренко, О.Г. Антоненко , 2010
ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2010. Т . 76, № 10 115
PORE. Для побудови градуювальних графіків за-
стосовували стандартні розчини елементів Fluka
(фірми SIGMA-OLORICH, Швейцарія), а також
стандартні зразки Одеського фізико-технічного ін-
ституту ім. А.В. Богатського.
Розчинення проб проводили в мікрохвильо-
вій печі ETNOS фірми MILESTONE (Італія). Ро-
боча частота мікрохвильового випромінювання
— 2450 мН , максимальна потужність — 1600 Вт.
Значення температури, часу розкладу природних
об’єктів та контроль за параметрами при проход-
женні реакції в автоклавах задається та здійсню-
ється сенсором із керамічним і тефлоновим по-
криттям та управляється терміналом із кольоро-
вим монітором (VGA 640-480).
Перебіг реакції в автоклавах здійснюється
автоматично відповідно до заданої програми і ві-
дображається графічно на екрані комп’ютера.
Вміст рідкісних та благородних елементів ви-
значали мас-спектрометром з індукційно зв’яза-
ною плазмою (ІСР-МS) аналізатора Element-2 (Ні-
меччина). В якості внутрішнього стандарту вико-
ристовували індій (115In), в якості зовнішнього —
стандарти СГД-1А, СГД-2, СЗХ-3 (Інститут геохі-
мії ім. А.П. Виноградова СВ РАН) (табл. 1) [6].
Аналітичні схеми, результати та їх обговорен-
ня. Найчастіше при аналізі твердих проб гірських
порід спостерігаються сильні перешкоди. В суча-
сній ІСР-МS проби вводять у плазму, як прави-
ло, у вигляді розчинів. Тому зараз актуальною за-
Аналитическая химия
Т а б л и ц я 1
Аналітичні схеми розкладу гірських порід та мінералів для ІСР-МS -аналізу
Об’єкт аналізу Реагент Умови розкладу
Альбітизований граніт (Cr-1A) 4HNO3 + 3HC1 + 2HF МХП* — 220 оC; 25 хв
LiBO2 : п = 5:1 Сплавлення при 900 оC; 30 хв
Амфібол, олівін, сфен, епідот ’’ ’’
Стійкі силікатні мінерали
Гранат 4H2SO4 + 2HNO3 + 2HF МХП — 240 oC; 30 хв
Топаз, берил Н3ВО3 + LiF Сплавлення при 800 оC
KHF 2 Сплавлення при 600 оC
Циркон KHF2 : n = 10:1; H3BO3 + LiF
LiBO2 : n = 5:1
Сплавлення при 1000 оC; 45 хв
Турмалін H3PO4 + H2SO4 + HF МХП — 240 оC; 25 хв
Сланці, руди і шлами флотації та гравітації Na2O2 : n = 5:l Сплавлення при 600 оC; 30 хв
3HC1 + 2HNO3 + 2HF МХП — 230 оC; 30 хв
Карбонатні породи, мінерали
Доломіт, сидеріт, паризит 6HC1 + 2HNO3 + 2HF МХП — 220 оC; 20 хв
Платинові концентрати, "хвости" флотації
та гравітації
6HC1 + 2HNO3 + 2HF МХП — 240 оC; 30 хв
Na2O2 Сплавлення при 600 оC; 30 хв
Сульфідні руди 6HC1 + 2HNO3 + 2HF МХП — 220 оC; 20 хв
Пірит, халькопірит, галеніт, сфалерит HCl + HNO3 МХП — 220 оC; 20 хв
Оксиди, фосфати
Колумбіт H2SO4 + HF МХП — 240 оC; 25 хв
Ільменіт H3BO3 + 3NaF Сплавлення при 900 оC; 5 хв
Магнетит, хромові руди, хромшпінель 3H2SO4 + 5H3PO4 МХП — 240 оC; 30 хв
Рутил , корунд, колумбіт H3BO3 + NaF, LiBO2 Сплавлення при 800 оC
Шеєліт, вольфраміт, каситерит HC1 МХП — 210 оC; 20 хв
LiBO2 : n = 6:l Сплавлення при 1000 оC; 30 хв
Апатит 4HNO3 + 2HCl + 2HF МХП — 200 oС; 15 хв
Монацит 4HNO3 + 2HCl + 2HF; H2SO4 МХП — 210 oC С; 20 хв
* МХП — мікрохвильова піч ETHOS.
116 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2010. Т . 76, № 10
лишається проблема розкладу мінеральної си-
ровини з метою одержання розчинів необхідних
для аналізу.
З літературних даних витікає, що при розк-
ладі геологічних матеріалів не завжди врахову-
ються особливості ІСР-МS аналізу. Раціональний
хід аналізу повинен передбачати відповідність роз-
чинників і реагентів умовам як для розкладу, так і
для подальшого вимірювання аналітичного сиг-
налу. У зв’язку з цим виникає потреба в розгляді
особливостей і можливостей використання різних
способів розкладу гірських порід і мінералів і
переведення їх у розчин для подальшого аналізу.
При розкладі гірських порід елементи, що визна-
чаються, необхідно перевести в такі сполуки, які
досить легко транспортуються в плазму. Окрім то-
го, при застосуванні ІСР-МS концентрація речо-
вини в розчині не повинна перевищувати 10 мг/мл.
Це обумовлено тим, що склад і концентрація роз-
чину значно впливають на процеси переносу і
розподілу атомів у плазмі. Від складу розчину
залежить величина аналітичного сигналу на всіх
стадіях його формування. Кількість і склад роз-
чиненої речовини впливає на процес синтезу і
випаровування часточок аерозолю. Підвищення
концентрації, поверхневого натягу, в’язкості роз-
чину приводить до збільшення розміру часточок
в аерозолі, зниження ефективності небулайзера і,
як наслідок, до виникнення ефекту матричної ін-
терференції [7].
Раціональні схеми розкладу для подальшого
ІСР-МS-аналізу повинні забезпечити такі умови:
повне вилучення елементів, що визначаються із до-
слідженої проби; універсальність або застосуван-
ня до проб різного складу; можливість визначен-
ня багатьох компонентів; низький сигнал холос-
тої проби, що особливо важливо при визначенні на-
нограмового вмісту елементів; мінеральні переш-
коди, відокремлення деяких заважаючих компо-
нентів (фтор-йонів); високу чутливість і відтворю-
ваність визначення; використання стандартних зра-
зків гірських порід, мінералів.
Для розкладу геологічного матеріалу найчас-
тіше застосовують фтористо-водневу, соляну, азот-
ну і сірчану кислоти. Процес розкладу грунтує-
ться на руйнуванні структури мінералів у резуль-
таті хімічної взаємодії їх компонентів із введени-
ми реагентами і сольватації, його швидкість зале-
жить від складу речовини, що аналізується, на-
важки і розміру часточок, а також від температу-
ри і концентрації кислоти. Переваги застосування
кислотного розкладу в порівнянні зі сплавлен-
ням при ІСР-МS та атомно-адсорбційному ана-
лізі геологічних матеріалів полягає в тому, що в
розчин не вводяться йони лужних металів.
У зв’язку з пошуком раціональних методик
розкладу гірських порід і мінералів проведена по-
рівняльна характеристика аналітичних схем роз-
кладу. При цьому застосовували схеми розкладу
геологічних матеріалів як за допомогою суміші ки-
слот, так і комбіновані зі сплавленням. Поряд з
цим здійснювали також розклад в МХ-полі при
підвищеному тиску і температурі, для чого вико-
ристовували колекцію стандартних зразків гірсь-
ких порід, мінералів, руд і грунтів з різним скла-
дом і властивостями, в яких вміст елементів був
атестований.
Як критерії оцінки схем розкладу і розчинен-
ня проб геологічних матеріалів використовували
коефіцієнт вилучення елементу із твердої проби в
розчин. Коефіцієнт визначали зі співвідношення
вмісту елементу в розчині до його атестованого вмі-
сту в пробі [7, 8].
Таким чином, повноту переведення елементу
в розчин і ефективність аналітичних схем розкла-
ду характеризує збільшення коефіцієнту і набли-
ження його значення до одиниці.
Поведінку мінералів, гірських порід і грунтів
при розкладі вивчали за наступними аналітични-
ми схемами розкладу.
1. Розклад хлористо-водневою і азотною кис-
лотами в мікрохвильовій печі. Наважку 0.2—0.1 г
тонко подрібненого матеріалу закладали в тефло-
новий автоклав, добавляли 9 мл хлористо-водне-
вої кислоти (густина 1.19 г/см3), залишали при кім-
натній температурі на 20 хв, доливали 3 мл азот-
ної кислоти (густиною 1.4 г/см3) і поміщали автоклав
у ротор МХ-печі, яку нагрівали за програмою при
220 оС протягом 25 хв. Після охолодження авток-
лав розкривали, обмивали кришку водою. Розчин
випаровували на водяній бані до сухих солей. За-
лишок розчиняли в 10 мл хлористо-водневої кис-
лоти (1.19 г/см3) і повторювали випаровування до
вологих солей, які розчиняли в 10 %-й хлористо-
водневій кислоті при нагріванні. Розчин переноси-
ли в мірну колбу місткістю 50 мл і доливали до
мітки тією ж кислотою.
2. Розклад фтористо-водневою і сірчаною кис-
лотами в мікрохвильовій печі. Наважку 0.1 г тонко
подрібненого досліджуваного матеріалу поміща-
ли в автоклав із фторопласту. Приливали 10 мл фто-
ристо-водневої і 2 мл сірчаної кислоти (1:1). Ротор
ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2010. Т . 76, № 10 117
переносили в МХ-піч і проводили розклад дос-
ліджуваного матеріалу за програмою при 240 оС
протягом 30 хв. Потім повторювали обробку ки-
слотами, якщо розклад проби був неповний. Піс-
ля охолодження автоклаву обмивали стінки стру-
менем води. Для видалення фтору розчин випаро-
вували на піщаній бані до появи густих білих парів
сірчаної кислоти. Залишок сухих солей розчиня-
ли при нагріванні в 10 мл хлористо-водневої ки-
слоти (1:1). Розчин випаровували до вологих со-
лей, які розчиняли в 20 мл 10 %-ї хлористо-водне-
вої кислоти. Розчин переводили в мірну колбу
об’ємом 100 мл і доводили до мітки 10 %-м розчи-
ном тієї ж кислоти.
3. Розклад фтористо-водневою, хлористо-вод-
невою і азотною кислотами в МХ-печі. Наважку
0.2—0.1 г досліджуваного матеріалу поміщали в
автоклав із фторопласту, змочували 10 мл фтори-
сто-водневої кислоти. Коли закінчувалося виді-
лення газу, брали 15 мл свіжоприготовленої су-
міші (3:1) хлористо-водневої і азотної кислот і
продовжували розклад в МХ-печі за програмою
при 230 оС на протязі 35 хв. Одержаний розчин
випарювали до сухих солей, обмивали край чаш-
ки водою, повторювали випарювання на піщаній
бані до видалення парів кислот. Залишок солей
розчиняли в 5 мл хлористо-водневої кислоти при
нагріванні. Розчин випарювали до вологих солей,
які розчиняли 10 %-ю хлористо-водневою кисло-
тою. Розчин переводили в мірну колбу об’ємом
25 мл і доводили об’єм до мітки 10 %-ю соляною
кислотою.
4. Розклад геологічного матеріалу в суміші
фосфорної та сірчаної кислот в МХ-печі. В тефло-
новий автоклав поміщали 0.1 г тонко подрібненої
породи і доливали 3 мл H2SO4 і 4 мл H3PO4. Ро-
тор вставляли в МХ-піч, яку нагрівали за про-
грамою при 240 оС на протязі 30 хв. Після охо-
лодження автоклаву розчин випарювали, розбав-
ляли 1 %-м розчином HNO3 і переводили в мірну
колбу місткістю 50 мл.
5. Розклад геологічного матеріалу в суміші хло-
ристо-водневої, азотної, фтористо-водневої і сір-
чаної кислот у МХ-печі. Наважку проби 0.1—0.2 г
поміщали в автоклав із фторпласту, приливали
10 мл хлористо-водневої и 2 мл азотної кислот
та 2 мл фтористо-водневої і 1 мл сірчаної кисло-
ти. Тефлонова посудина повинна бути при цьому
заповнена менш, ніж на половину свого об’єму.
Посудину щільно закривали кришкою і поміщали
ротор у МХ-піч, яку нагрівали за програмою при
230 оС протягом 30 хв. Після охолодження авто-
клав розкривали, обмивали кришку посудини
водою і випарювали розчин досуха. Сухий зали-
шок розчиняли в 10 мл хлористо-водневої кисло-
ти (1:1) і переводили розчин у мірну колбу міст-
кістю 50 мл та доливали до мітки водою.
6. Комбінований метод розкладу на основі роз-
чинення проб в кислотах і подальшого сплавлення
нерозчинного залишку з метаборатом літію. Нава-
жку 0.1—0.2 г досліджуваного матеріалу помі-
щали в автоклав і розкладали в 10 мл фтористо-
водневої і 2 мл азотної кислот (1:1). Розчин випа-
рювали до парів сірчаного ангідриду. Після охо-
лодження стінки чашки обмивали водою і повто-
рювали випаровування досуха; сухий залишок роз-
чиняли при нагріванні в 20 мл хлористо-водне-
вої кислоти (1:1). Нерозчинний осад відфільтрову-
вали через щільний фільтр, промивали 5 %-м роз-
чином соляної кислоти, а потім водою. Фільтр з
осадом поміщали в платиновий тигель, висушува-
ли, озоляли. Залишок сплавляли з 1 г метаборату
літію при 1000 оС у платиновому тиглі протягом
15 хв. Плав розчиняли в 10 %-му розчині хлори-
сто-водневої кислоти і приєднували одержаний
розчин до основного, який переводили в мірну ко-
лбу місткістю 50 мл і доливали до мітки дистильо-
ваною водою. Ця аналітична схема використо-
вується для переводу в розчин стійких оксидів, ко-
рунду, хроміту, хромшпинелю та залізних і мар-
ганцевих руд.
7. Розклад геологічного матеріалу сплавленням
із метаборатом літію та розчиненням у 5 %-й азо-
тній кислоті. Наважку 0.1 г досліджуваного ма-
теріалу поміщали в платиновий тигель, добавля-
ли 0.5 г безводного метаборату літію і перемішу-
вали. Суміш сплавляли впродовж 30 хв, а стійкі
силікати — 45 хв у муфельній печі при 1000 оС.
Під час сплавлення плав необхідно обережно пере-
мішувати, а після цього охолоджувати до кімнат-
ної температури. Плав розчиняли в 5 %-му розчи-
ні азотної кислоти. Плавень поступово на протязі
1 год розчиняли, утворюючи прозорий стійкий роз-
чин. Метаборат літію є активним плавнем, що роз-
кладає всі основні породоутворювальні силікатні
породи та більшу частину акцесорних мінералів.
Ця аналітична схема не придатна для розкладу
стійких силікатів та циркону, топазу, турмаліну.
8. Розклад гірської породи, мінералу сплавлен-
ням із пероксидом натрію та наступним розчинен-
ням сплаву в азотній кислоті. Наважку 0.1—0.5 г
тонко подрібненого та розтертого досліджувано-
Аналитическая химия
118 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2010. Т . 76, № 10
го матеріалу поміщали в цирконієвий або в кера-
мічний тигель, добавляли 0.5—2 г пероксиду нат-
рію і старанно перемішували. Пробу сплавляли із
пероксидом натрію в співвідношенні наважка до
плавню 1:5, за температури 750—800 оС на протязі
30 хв. Після охолодження тигель із сплавом пере-
носили в стакан із водою, добавляли азотну кис-
лоту (1:3) приблизно 15—20 мл, ставили на магні-
тну мішалку і розчиняли плав до повного розчи-
нення. Переводили розчин у мірну колбу на 50 мл.
Для вимірювання аналітичного сигналу на прила-
ді ІСР-МS Element-2 брали аліквоту 2—5 мл,
доводили до 10 мл 3 %-ю азотною кислотою. За-
пропонована аналітична схема окиснювального
сплавлення із Na2O2 найбільш придатна для кі-
лькісного переходу благородних металів у роз-
чин (К>0.9). Встановлено, що проби з високим
вмістом кремнезему необхідно попередньо оброб-
ляти фтористо-водневою кислотою, а сульфідні ма-
теріали підлягають обпаленню при 700 oС [7—9].
Вивчення поведінки гірських порід і мінера-
лів при розкладі показує, що в деяких випадках
у розчинах, одержаних після обробки досліджу-
ваних проб за описаними схемами, спостеріга-
ються осади. Склад одержаних осадів, після їх від-
окремлення і висушування, вивчали емісійним
спектральним і ААС-методами. Як і можна було
чекати, найбільша кількість осадів спостерігає-
ться під час використання аналітичних схем 1 і 2.
Було виявлено, що при розкладі силікатних гір-
ських порід і мінералів у сумішах хлористо-вод-
невої і азотної кислот не досягається повного ви-
лучення в розчин головних породоутворюючих еле-
ментів. Аналітична схема розкладу 1 найбільш ефе-
ктивна для розчинення поліметалічних руд, суль-
фідних мінералів, карбонатних порід. При роз-
кладі фтористо-водневою і сірчаною кислотами
по схемі 2 спостерігається низький коефіцієнт ви-
лучення в розчин стронцію, кальцію, молібдену,
свинцю, барію. Не розкладаються турмалін, цир-
кон, колумбіт, берил, топаз, ставроліт, сподумен.
Одержані результати свідчать, що при вико-
ристанні схем 1 і 2 найбільш повно розкладають-
ся сульфіди, карбонати, а також фосфати рідкіс-
ноземельних елементів (табл. 2).
Розклад проб різних геологічних матеріалів
по схемах 3 і 4 забезпечує кількісний перехід в
розчин більшості досліджуваних елементів — мі-
ді, кадмію, свинцю, цинку, нікелю, кобальту, ін-
дію, молібдену, ванадію.
Вивчення поведінки при розкладі під тиском
в автоклавах при підвищеній температурі пока-
зує, що повністю розкладаються по схемі 5 як си-
лікатні породи, поліметалічні руди, так і стійкі мі-
нерали — турмалін, аксиніт, берил, хризоберил, іль-
меніт, хроміт, танталіт, колумбіт, циркон, ставроліт.
Природні карбонати легко розчиняються в со-
ляній, азотній кислотах з інтенсивним вилучен-
ням вуглекислого газу. Однак при цьому залиша-
ється нерозчинний залишок мінеральної речови-
ни, яка складається найчастіше із кварцу нероз-
чинних силікатів і піриту. Дослідження поводжен-
ня карбонатних мінералів — кальциту, витериту,
стронциту, сидериту, доломіту, малахіту, смітсо-
Т а б л и ц я 2
Результати ICP-MS-визначення мікроелементів у
гірських породах (Р = 0.95; n = 10)
Об’єкт аналізу Ізотоп Атестовано, %
(с ± ∆)* ⋅10–4 [6]
Знайдено с**
ICP-MS, ppm
Альбітизований
граніт СГ-1А
Ag107 0.1 ± 0.05 0.09
Cd113 0.1 ± 0.05 0.198
W184 2.3 ± 0.4 2.19
U238 63 ± 4.0
Габро
есекситове
СГД-1А
La139 80 ± 2 79
Pr141 15 ± 5 14.8
Nd142 70 ± 10 69.5
Sm152 17 ± 0.05 16.8
Eu153 5 ± 0.1 4.9
Gd157 10 ± 3 9.9
Ho165 1.2 ± 0.1 1.1
Nb93 8.0 ± 10 8.01
Ta181 1.1 ± 0.2 1.11
Гірська порода
"трап" (СТ 1А)
Re185 2 ± 0.1 2.03
Be9 0.8 ± 0.01 0.79
Ge72 1.6 ± 0.04 1.19
Tl197 2.0 ± 0.1
"Хвости" граві-
тації золотовмі-
сної руди (СЗХ 3)
Au197 0.9 ± 0.1 0.82
Ag107 0.3 ± 0.02 0.33
Sb 19 ± 2 20.0
Дерново-підзо-
листі грунти
(СДПС-1)
Se77 1.0 ± 0.05 1.1
Hg202 0.3 0.35
Cd114 1.1± 0.01 1.01
* Mасова доля компонентів у розрахунку на матеріал,
висушений за температури 95 oC; абсолютне значення
похибки (в %) або похибка визначена при Р = 0.95 [6];
** відносне стандартне відхилення 0.10—0.25.
ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2010. Т . 76, № 10 119
ніту, ставіту — в соляній і азотній кислотах пока-
зує, що розклад цих мінералів відбувається до-
сить швидко без нагрівання. Однак складні фтор-
вмісні карбонати рідкісноземельних елементів, на-
приклад паризит, розкладається в концентрова-
них соляній або азотній кислотах при нагріванні.
Природні сульфідні мінерали — галеніт, бу-
лантерит, колевін, гринкіт, сфалерит розклада-
ються в концентрованих соляній або азотній ки-
слотах на холоді. В соляній кислоті не розкла-
даються кіновар, молібденіт, нікелін, гердофіт,
арсенопірит.
У концентрованій азотній або сірчаній кис-
лотах розкладаються при нагріванні сульфідні
мінерали олова, сурми, миш’яку, молібдену.
Природні оксиди та гідроксиди — гематит,
лимоніт, піролюзит, гаусманіт повільно розчиня-
ються під дією соляної і азотної кислот. Гідрато-
вані оксиди соляна і азотна кислоти розчиняють
значно легше, ніж безводні. Високою стійкістю до
дії соляної, азотної і сірчаної кислот відзначають-
ся каситерит, рутил, кварц, корунд, а також хри-
зоберил, бакеліт, колумбіт. Добре розчиняють-
ся в концентрованій азотній кислоті оксидні мі-
нерали молібдену і вольфраму — повеліт, моліб-
дит, шеєліт, вольфраміт.
Щодо фосфатів кальцію і рідкісноземельних
елементів, то мінерали апатит, монацит, ксено-
тим розкладаються в соляній кислоті не повністю.
Однак фосфати заліза, марганцю, алюмінію, міді
легко розчиняються в соляній кислоті (табл. 2). В
азотній кислоті добре розчиняються більшість фо-
сфатів, наприклад апатит, ксенотим, монацит.
Силікатні породи та мінерали не розклада-
ються мінеральними кислотами або розкладаю-
ться не повністю. Стійкість силікатних мінералів
відносно соляної та інших мінеральних кислот за-
лежить головним чином від співвідношення кіль-
кості кремнієвої кислоти і основ. Встановлено,
що чим сильніша основність катіонів і чим менше
вказане співвідношення, тим краще силікатний
мінерал розкладається. Швидкість розкладу зале-
жить від властивостей і складу даної системи, від
величини проби та температури.
На розчинність силікатних порід значно впли-
ває також характер металу. Так, силікати, які ма-
ють у своєму складі важкий метал, розкладаються
в більшості мінеральних кислот. Так, вілеміт, ро-
доніт, хризокол, каламин, ортит, а також цеоліти
розчиняються в соляній, азотній кислотах.
Для розкладу силікатів найчастіше застосо-
вують суміш фтористо-водневої і сірчаної або
хлорної кислот. В основі цього розкладу лежить
реакція утворення легколетючого фториду крем-
нію:
SiO2 + 6HF = H2SiF 6 + 2H 2O;
H2SiF 6 = 2H 2F2 + SiF4.
Дослідження поводження гранітів, базальтів,
діабазів і основних породоутворюючих мінералів
— біотиту, амфіболу, серпентину, слюди, епідоту,
гіперстену, актиноліту, олівіну при розкладі у від-
критих системах сумішшю фтористо-водневої, хло-
ристо-водневої, сірчаної і азотної кислот показує,
що на протязі 4 год при 90—100 оC і при перемі-
шуванні відбувається повний розклад вказаних
зразків.
Деякі силікатні мінерали при розчиненні в су-
міші фтористо-водневої і сірчаної кислот виявля-
ють значну стійкість навіть при тривалій дії цих
реагентів при нагріванні. До таких мінералів від-
носяться топаз, аксиніт, циркон, ставроліт, берил,
гранат. Для розчинення цих мінералів найбільш
раціонально використання мікрохвильової печі ET-
NOS-1. У цьому випадку швидкість реакції розчи-
нення зростає в 50—100 разів у порівнянні з кла-
сичними методами пробопідготовки.
ВИСНОВКИ. Розроблено аналітичні схеми роз-
кладу гірських порід мінералів із використанням
мікрохвильового поля, які дозволяють ефективно
переводити їх у розчин і значно зменшити трива-
лість та трудоємкість пробопідготовки. Приведе-
ні результати ІСР-МS визначення мікроелементів
у природних об’єктах без попереднього концент-
рування. Розроблено комплекс методик ІСР-МS
визначення рідкісних та благородних металів у
гірських породах в діапазоні 0.01 до 10 ррm з від-
носним стандартним відхиленням 0.10—0.2.
РЕЗЮМЕ. Приведены аналитические схемы разло-
жения горных пород и минералов с применением микро-
волновой системы ETHOS-1 для последующего опреде-
ления микроэлементов методом ICP-MS-спектрометрии.
Разработанные методики отличаются высокой эффек-
тивностью и позволяют значительно уменьшить время
и трудоемкость пробоподготовки в сравнении с класси-
ческими схемами.
SUMMARY. Analytical schemes for decomposition
of rocks and minerals appylying microwave system ETHOS-
1 for the following determination of microelements using
ICP-MS spectrometry are represented. The methods deve-
loped are nighly effective and time-saving in comparison
with classical schemes.
Аналитическая химия
120 ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2010. Т . 76, № 10
1. Томпсон М . Руководство по спектрометрическому
анализу с индуктивно связанной плазмой. -М .:
Недра, 1988.
2. Бердонсон С.С., Бердоносова Д.Г., Знаменская И.В.
// Хим. технология. -2000. -№ 3. -С. 2—8.
3. Бок Р. Методы разложения в аналитической химии.
-М .: Химия, 1984.
4. Кубрикова И .В., Кузьмин Н .М . // Завод. лабора-
тория. -1992. -58, № 8. -С. 2—5.
5. Пробоподготовка в микроволновых печах: Теория
и практика / Под ред. Г.М . Кингстона, Л.Б . Джеси.
-М .: Мир, 1991.
6. Каталог стандартных образцов. -Иркутск: Упрпо-
лиграфиздат, 1990.
7. Самчук А .И., Пилипенко А .Т . Аналитическая химия
минералов. -Киев: Наук. думка, 1982.
8. Симонова З.И . Атомно-абсорбционные методы
определения элементов в породах и минералах.
-Новосибирск: Наука, 1986.
9. Физические методы анализа в геохимии. Сб. тр.
-Новосибирск: Наука, 1978.
Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення Надійшла 07.10.2009
ім. М .П . Семененка, Київ
УДК 543.064:547.551
І.М. Мага
ВИКОРИСТАННЯ РЕАКЦІЇ АЗОСПОЛУЧЕННЯ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ІНДОЛУ МЕТО-
ДОМ ВИСОКОЕФЕКТИВНОЇ РІДИННОЇ ХРОМАТОГРАФІЇ
Методами спектрофотометрії, високоефективної рідинної хроматографії показано, що індол з діазотованим
4-нітрофенілдіазонієм утворює азобарвник, максимальний вихід якого спостерігається при рН 4.3—5.8 за
20-кратного надлишку реагента. Реакцію отримання азопохідного проведено в 30 %-му водно-етанольному
розчині на протязі 20 хв. Методами ІЧ-спектроскопії, спектрофотометрії встановлено структуру сполуки та
визначено її хроматографічні, оптичні та фізико-хімічні характеристики. Індол із взірців проб екстрагували
сумішшю розчинників гексан : 2-пропанол = 98:2 об. Лінійний діапазон залежності площі піку від коцентрації
індолу спостерігається в межах 20—500 мкг/дм3. Розроблено методику визначення індолу у вигляді азобарвника
методом високоефективної рідинної хроматографії.
ВСТУП. Індол — це безбарвні листовидні кри-
стали із запахом, що нагадує нафталін. Його тем-
пература плавлення становить 52 оС, кипіння —
254 оС (з розкладом) [1]. Розчинний у воді (100
оС), бензені, діетиловому етері, легко розчинний у
лігроїні, етанолі. Є родоначальником широкого
класу природних сполук. Міститься в кам’янову-
гільній смолі, в деяких ефірних оліях (наприклад,
в олії жасмину).
Індольний фрагмент (1) входить до складу ба-
гатьох органічних сполук [2]. Чимало з них вико-
ристовуються в сільському господарстві, зокрема,
метилтриптаміндитіокарбамат (2) [3] — діюча
речовина фунгіцидного препарату Брассінін.
Індоліл-3-ацетатна кислота (ІАА) (3) [4], (n=
=1) — гетероауксин — діюча речовина препарату
Ризипон А, використовується як регулятор рос-
ту рослин [5].
ІАА є фітогормоном з групи ауксинів [6] і від-
повідає за координований процес росту і розвит-
ку рослини [7]. Однак ІАА є активною в дуже ву-
зькому діапазоні концентрацій [8].
4-(Індоліл-3)масляна кислота (n=3) — діюча
речовина таких препаратів, як Гормодин, Сера-
дикс. Використовується як регулятор росту для по-
кращення вкорінення деяких плодових рослин [9].
Наявність у молекулі індолу нітрогену надає
© І.М . Мага , 2010
2
1
3
ISSN 0041-6045. УКР. ХИМ . ЖУРН . 2010. Т . 76, № 10 121
|