Організаційно-економічний механізм забезпечення розвитку просторових утворень в умовах децентралізації. Актуальна проблематика нового районування

• Дата: 2021
• Автор: Бородіна, О.А.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут економіки промисловості НАН України 2021
• Назва видання: Управління економікою: теорія та практика
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/186759
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Організаційно-економічний механізм забезпечення розвитку просторових утворень в умовах децентралізації. Актуальна проблематика нового районування / О.А. Бородіна // Управління економікою: теорія та практика: Зб. наук. пр. — К: ІЕП НАНУ, 2021. — С. 13-34 . — Бібліогр.: 19 назв. — укр.

Сучасні процеси реформування АТУ із супроводжуючими їх процесами бюджетної децентралізації мають за наслідки низку неврегульованих, але нагальних для вирішення питань: ускладнення проведення макроекономічної політики, особливо фіскальної координації, загострення успадкованих територіальних диспаритетів, проблеми інституційної досконалості децентралізованих одиниць, які отримують делеговані повноваження. В той же час, аналіз досвіду країн з аналогічним потенціалом допомагає визначити свої перспективи, не повторюючи чужих помилок. Так, досвід європейських країн, зокрема, Польщі, доводить, що трирівнева структура територіальної організації влади у континентальній системі органів місцевого самоврядування, є ефективною, а кореляційна тотожність з польським територіальним АТУ, дає Україні можливість врахувати позитивні наслідки та мінімізувати ризики. Стаття містить обґрунтовані докази необхідності врахування в Україні європейського підходу до територіального поділу та Номенклатури територіальних одиниць для цілей статистики NUTS. На базі співвідношення між категоріями доходів адміністративних одиниць у Польщі, запропоновано власне бачення побудови національної системи бюджетно-податкового розподілу із впровадженням принципово нових інституцій та механізмів. Приведене концептуальне бачення системного стратегування економічного розвитку просторових утворень. З урахуванням періодичності циклів Кондратьєва, наголошено, що за період 25-30 років напів-циклу низхідної хвилі на рівні громад, територіальна спільнота має напрацювати для власного стратегічного розвитку такі сценарії випереджаючого розвитку, які можна було б реалізувати на наступному напів-циклі (25-30 років наступної висхідної хвилі). Наведено переваги та загрози бюджетної децентралізації, її основні детермінанти у європейських країнах. З огляду на певний досвід відповідних фіскальних процесів в нашій країні з 2019 року, проведено аналітичне дослідження бюджетної децентралізації у її політичній, нормативній та організаційно-інституційній площинах. Інституційна проблематика нового просторового поділу розглянута на рівні нового укрупненого району – як нового гравця у адміністративно-територіальному поділі держави. Констатовано нагальну проблему – крайній брак коштів навіть на здійснення власних повноважень. Для досягнення позитивного ефекту організації роботи органів державної влади на усіх рівнях територіальної організації влади, запропоновано використання можливості застосування позитивного ефекту зовнішніх екстерналій. Коли ефективна робота органу публічної влади досягається від синергії роботи двох суб’єктів, з характерними функціями та спектром прав і повноважень. Приведено низку рекомендацій щодо упорядкування нормативно-законодавчої бази щодо унормування подальшого процесу бюджетної децентралізації та підвищення ефективності роботи органів влади субрегіонального рівня. Наголошено, що процес децентралізації повинен бути тісно пов'язаний з новою регіональною політикою та трансформацією всієї регіональної структури, а також, забезпечувати соціальну легітимність та справедливість.