Феномен вини й спокути в романі «Ходою краба» Ґюнтера Ґраса

• Дата: 2022
• Автор: Варецька, С.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2022
• Назва видання: Сiверянський літопис
• Теми: Літературознавчі студії
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187016
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Феномен вини й спокути в романі «Ходою краба» Ґюнтера Ґраса / С. Варецька // Сіверянський літопис. — 2022. — № 2. — С. 105-109. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Проаналізовано феномен вини й спокути в романі «Ходою краба» Нобелівського лауреата з літератури Ґюнтера Ґраса. Наголошується, що так зване подолання історичного минулого, яке виникло в німецькій культурі після Другої світової війни, актуальне й до нині. На поч. ХХІ ст. комплекс питань, як скажімо: відповідальність людини перед історією, особиста відповідальність кожного індивіда в скоєних злочинах, повоєнні травми і як жити з ними далі, особиста вина людини, а також колективна вина тощо набуває нових смислів. Черговим поштовхом зацікавлення до цієї проблеми вважають вихід з друку роману «Ходою краба» Ґюнтера Ґраса 2002 р. Саме тут автор демонструє, як відбувається переосмислення однієї й тієї ж трагедії трьома поколіннями однієї родини, а саме – довгий час замовчувану загибель лайнера «Вільгельм Густлофф» з величезною кількістю біженців під час Другої світової війни. Проміжок змальованого часу охоплює майже 60 років, і це та часова дистанція, яка дозволяє абсолютно інакше подивитися на табуйовані трагічні події підліткам у ХХІ ст., вони, на відміну від батьків, рішуче відстоюють власну позицію й приймають відповідальність за скоєне цілковито на себе.