Про іконографію керамічної ікони Богородиці з Успенського собору Єлецького монастиря м. Чернігова

• Видавець: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
• Дата: 2022
• Автор: Травкіна, О.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2022
• Назва видання: Сiверянський літопис
• Теми: У глиб віків
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187109
• Цитувати: Про іконографію керамічної ікони Богородиці з Успенського собору Єлецького монастиря м. Чернігова / О. Травкіна // Сіверянський літопис. — 2022. — № 3. — С. 18-25. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.

Мета статті: проаналізувати та дослідити іконографію керамічної ікони Богородиці початку XVIII ст. із Успенського собору Єлецького монастиря м. Чернігова, її зв’язок із відомою чудотворною іконою «Єлецька Богородиця» та фресковими розписами Успенського собору. Наукова новизна полягає у встановленні витоків не лише іконографії керамічної ікони Богородиці з Успенського собору, але й інших аналогічних трьох ікон, які оздоблювали будинок Чернігівського колегіуму та центральну браму новгород-сіверського Спасо-Преображенського монастиря. Це дало можливість уточнити та з’ясувати іконографію чудотворної ікони «Єлецька Богородиця», яка з’явилася 1676 р. у Єлецькому монастирі. Методи дослідження є використання системно-історичного методу в історії мистецтва, іконографії та іконології в поєднанні з аналітичним, порівняльним й узагальнюючим підходами, завдяки яким трактування творів мистецтва та термінів відбувалося з огляду на досліджувану епоху. Висновки: доведено, що на формування іконографії ікони «Єлецька Богородиця» значною мірою вплинула програма давньоруських розписів Успенського собору, зокрема, сакральність зображень Богородиці-Оранти. Керамічна ікона із Успенського собору Єлецького монастиря дає уявлення, як могла виглядати чудотворна ікона «Єлецька Богородиця» 1676 р.