Діяльність митрополита Фотія та проблема розділення Київської митрополії між Московською державою та Великим князівством Литовським

• Дата: 2022
• Автори: Шуміло, В., Чистяков, В.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2022
• Назва видання: Сiверянський літопис
• Теми: Церковна старовина
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187110
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Діяльність митрополита Фотія та проблема розділення Київської митрополії між Московською державою та Великим князівством Литовським / В. Шуміло, В. Чистяков // Сіверянський літопис. — 2022. — № 3. — С. 26-38. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Метою статті є висвітлення проблемних церковно-політичних подій, що відбувались у процесі розділення Київської митрополії на початку XV ст. Тоді до перманентного військово-політичного конфлікту між Московією та ВКЛ додалась релігійно-духовна боротьба за «спадщину Київської Русі». До цього конфлікту були втягнені й церковні ієрархи – митрополити Фотій та Григорій Цамблак. Методологія дослідження базується на використанні як загальнонаукових, так і спеціалізованих методів, таких як історико-генетичний, історико-порівняльний, структурний, біографістичний, історіографічний тощо. Новизна роботи полягає в аналізі комплексу складних обставин, факторів та причин, які спонукали митрополитів Фотія та Григорія Цамблака – кожного з позицій влади та єпископату тієї держави, на теріторії якої вони перебували, – до збереження цілісності Київської митрополії, а згодом – до першого розділення Руської Церкви й окремого існування митрополичих кафедр у Києві та Москві. Детально охарактеризовано головні церковно-політичні процеси того часу, висунуто ряд гіпотез щодо проблемних питань в цьому контексті. Проведений аналіз, синтез історичних фактів та поглядів дослідників дав змогу зробити такі висновки. Поперше, церковні ієрархи часто були змушені добровільно чи під тиском обставин приймати певну політичну сторону – як це було з митрополитом Фотієм, який саботував, попри певні канонічні й об’єктивні обставини, існування окремої від Москви Київської митрополичої кафедри. По-друге, вагомим фактором, незважаючи на політичне послаблення Візантії, залишалась Константинопольська патріархія, яка намагалась балансувати між двома сторонами, часто – неуспішно. Нарешті, утворення митрополичої кафедри в окремих державах на просторі колишньої Русі було природним явищем зрілості пізньофеодальних держав, одначе, не завжди ці проблеми вирішувались мирним та канонічним шляхом. Церковне розділення Київської митрополії на початку XV ст. мало вагоме значення для історії православної Церкви на Русі не тільки в цей період, а й загалом в історії Руської Церкви, оскільки значною мірою відобразило (й започаткувало) майбутні тенденції до більш глибокого й остаточного розділення Руської митрополії на Київську та Московську, а відтак – на формування окремих самостійних Української та Російської помісних Церков.