«Невигадане»: радянська буденність 1920–1930-х рр. у літературній творчості Анатолія Калиновського (Галана)
Мета цієї студії – проаналізувати й інтерпретувати в історико-біографічному й джерелознавчому аспектах спадщину напівзабутого, але талановитого журналіста й письменника Анатоля Калиновського (Галана) (1901–1987), якого Ігор Качуровський зарахував до числа п’ятьох-шістьох найбільш читабельних проза...
Збережено в:
Видавець: | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
---|---|
Дата: | 2022 |
Автори: | , |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2022
|
Назва видання: | Сiверянський літопис |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187120 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Цитувати: | «Невигадане»: радянська буденність 1920–1930-х рр. у літературній творчості Анатолія Калиновського (Галана) / Т. Демченко, С. Іваницька // Сіверянський літопис. — 2022. — № 3. — С. 123-135. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозиторії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | Мета цієї студії – проаналізувати й інтерпретувати в історико-біографічному й джерелознавчому аспектах спадщину напівзабутого, але талановитого журналіста й письменника Анатоля
Калиновського (Галана) (1901–1987), якого Ігор Качуровський зарахував до числа п’ятьох-шістьох
найбільш читабельних прозаїків української еміграції, відзначив легкість викладу, досконалість сюжетних конструкцій і передбачив, що «розпорошений, розпарцельований на десятки псевдонімів автор ризикує не здобути тієї слави, на яку він як письменник заслуговує…»
У фокусі уваги авторок – збірка оповідань «Невигадане» (1967) та інші твори, де аналізується
взятий у різних іпостасях образ Homo sovieticus й історично достовірно відтворюються типові
явища радянської повсякденності міжвоєнної доби. В методологічному сенсі авторки керуються
думкою, що художня література має у сучасних дослідницьких практиках особливе значення як
джерело інформації про буденне життя, використовують методи психологічної реконструкції й «вживання» у внутрішній світ автора текстів. Акцентується, що головним об’єктом духовного, інтелектуального й культурного інтересу для письменника була Україна й доля її народу. Відзначається різножанровість і тематичне розмаїття доробку А. Галана, де гостра сатира, гуморески, сюжети з власного життя поєднуються з нарисами про окремих людей, про побут переміщених осіб у Німеччині, українських еміґрантів в Америці, та повсякчас домінують ретельне вивчення й аналіз радянської дійсності. Творчість його розглядається як автентичне джерело знань про життя в СРСР. Висловлюється побажання щодо нагальної потреби видати вибране із літературної спадщини цього письменника. |
---|