Документи німецьких окупаційних структур періоду Другої світової війни: особливості археографічного опрацювання та публікації

• Видавець: Інститут історії України НАН України
• Дата: 2022
• Автор: Кашеварова, Н.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2022
• Назва видання: Український історичний журнал
• Теми: Методологія. Історіографія. Джерелознавство
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187264
• Цитувати: Документи німецьких окупаційних структур періоду Другої світової війни: особливості археографічного опрацювання та публікації / Н. Кашеварова // Український історичний журнал. — 2022. — Число 4. — С. 204-213. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Мета дослідження полягає у з’ясуванні особливостей німецьких документів періоду Другої світової війни як історичних джерел, що впливають на їх археографічне опрацювання при підготовці до наукової публікації. Методологія базується на принципах історизму, наукової об’єктивності, використовуються методи аналізу, синтезу, хронологічний та історико-порівняльний, а також спеціальні методи й методики джерелознавства, архівознавчої евристики, едиційної археографії та документознавства. Наукова новизна обумовлена відсутністю затверджених правил публікації іншомовних історичних документів українською (наявні лише рекомендації), в той час як є актуальним подальше розширення джерельної бази з історії Другої світової війни. Висновки. Впродовж десятиліть німецькі документи воєнного періоду, опубліковані в радянських збірниках, були для тодішніх дослідників чи не єдиними доступними німецькомовними джерелами з історії війни та окупації, але зміст таких видань був тематично обмеженим і мав виразний відбиток заідеологізованості. Утім і сьогодні деякі видання в Україні не відповідають критеріям академічних документальних публікацій через нехтування особливостями оприлюднення саме німецьких документів років війни. Ці особливості визначає передусім офіційний характер матеріалів (як цивільної адміністрації, так і військової), специфіка діловодства (використання шифрів, абревіатур, скорочених назв установ, підрозділів, посад, звань тощо) та лексики (нерідко вже застаріла). Уникнути втрати джерельної інформації чи її спотворення при публікації таких документів можна за умови комплексного підходу до археографічного опрацювання, що вимагає від дослідника не лише досконалого володіння німецькою, а й обізнаності з історією війни, розуміння загального контексту, а також знань у галузі спеціальних історичних дисциплін (джерелознавства, архівознавства, археографії).