2025-02-22T21:41:14-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: Query fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-187265%22&qt=morelikethis&rows=5
2025-02-22T21:41:14-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: => GET http://localhost:8983/solr/biblio/select?fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-187265%22&qt=morelikethis&rows=5
2025-02-22T21:41:14-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: <= 200 OK
2025-02-22T21:41:14-05:00 DEBUG: Deserialized SOLR response

З історії храмобудування Київської Русі

Метою статті є реконструкція історичного процесу формування й розвитку стовпоподібних храмів Київської Русі – від часу зародження перших відомих вертикально орієнтованих композицій до 1240 р., коли на землях, розорених монгольською навалою, розвиток мурованого храмобудування припинився. В дослідж...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Author: Міхеєнко, К.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут історії України НАН України 2022
Series:Український історичний журнал
Subjects:
Online Access:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187265
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Description
Summary:Метою статті є реконструкція історичного процесу формування й розвитку стовпоподібних храмів Київської Русі – від часу зародження перших відомих вертикально орієнтованих композицій до 1240 р., коли на землях, розорених монгольською навалою, розвиток мурованого храмобудування припинився. В дослідженні використано історико-хронологічний, порівняльно-історичний, структурно-функціональний, порівняльно-типологічний мето- ди. Наукова новизна. Вперше історія розвитку стовпоподібних храмів Русі розглядається як тягла традиція від періоду поліцентричного зародження перших вертикально орієнтованих композицій до 1240 р., коли їх будівництво було штучно перерване. На основі розгляду найкраще збережених стовпоподібних храмів виділено сукупність ознак, які характеризують їх об’ємно-просторову побудову, конструктивні вирішення та композиції фасадів. З урахуванням хронології появи й розповсюдження в архітектурі Київської Русі виділених ознак уперше запропоновано періодизацію розвитку стовпоподібних храмів. Висновки. Стовпоподібний храм слід уважати другою після закомарного оригінальною давньоруською архітектурною традицією, що розвинулася на основі трансплантованих візантійських форм. Розвиток цієї традиції поділяється на кілька етапів: 1) спорадична поява у храмах різних культурних центрів окремих її ознак; 2) початкові пошуки засобів побудови вертикальних композицій; 3) цілеспрямований пошук естетичної моделі стовпоподібних храмів; 4) формування та стандартизація міжрегіонального типу стовпоподібних храмів; 5) розповсюдження стовпоподібних храмів міжрегіонального типу.