Ідея «русского міра» як теологія війни московського патріарха Кіріла: до постановки проблеми

• Видавець: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
• Дата: 2022
• Автор: Шумило, С.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2022
• Назва видання: Сiверянський літопис
• Теми: Дослідницькі нотатки
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187697
• Цитувати: Ідея «русского міра» як теологія війни московського патріарха Кіріла: до постановки проблеми / С. Шумило // Сіверянський літопис. — 2022. — № 4. — С. 126-134. — Бібліогр.: 23 назв. — укр.

У статті аналізуються пропагандистські заяви московського патріарха Кіріла Гундяєва від лютого по вересень 2022 р. щодо обґрунтування та виправдання загарбницької війти РФ проти України. Також досліджується розвиток та аналізуються основні ідеологічні постулати сучасної російської фундаменталістсько-войовничої доктрини «русского міра», яка активно впроваджувалася в РПЦ МП Кірілом Гундяєвим та ФСБ від кінця 1990-х років і послужила ідейним обґрунтуванням російської агресії проти України та геноциду українського народу в 2022 році. Автор доходить висновку, що московський патріарх створює нове, власне віровизнання, доктрину, що суперечить вченню Православної Церкви. Зокрема, проголошені ним ідеї «відкуплювальної жертви» загиблих російських солдат у війні з Україною є запозиченням ідей шахідизму з радикально-фундаменталістських течій ісламського світу (рос. «ісламскій мір»), згідно з якими воїн (моджахед) у разі загибелі під час війни з «невірними» (джихад) отримує автоматичне прощення гріхів та потрапляє до «раю». Отже, на думку автора, такі ідеї, висловлені Кірілом Гундяєвим, жодним чином не мають стосунку до християнства. Власне й сам термін «російський світ» («русскій мір») впроваджений у вжиток як окрема ідеологема за зразком «ісламського світу» (рос. «ісламского міра»). Автор зазначає, що сучасна гібридна ідеологія «русского міра» не є оригінальною, але містить чимало запозичень та плагіату з інших ідеологій та теорій, має низку ознак, що є набагато ближчими до ісламу, аніж до християнства. Зокрема, серед таких запозичень є уявлення про «русскій мір» як окрему «мегацивілізацію» з власними «традиційними цінностями», «духовними скрєпами» та «сакральною місією», яка відрізняє «русскій народ-богоносєц» від інших народів світу й протистоїть «антицивілізації» Заходу. По суті, це є запозиченням ісламістської фундаменталістської ідеї політичної єдності мусульман усього світу незалежно від національних та расових відмінностей задля протистояння Заходу. Беручи подібні уявлення та гасла з фундаменталістських ісламістських течій, сучасні ідеологи «русского міра», по суті, спробували трансплантувати ідеї світового Ісламського Халіфату на православний ґрунт. У новоявленій російській міфотворчості ідеал середньовічного священного Халіфату замінили середньовічним міфом-мрією про «святу Русь». У результаті такого «переодягання», заміни назв та окремих положень і принципів, вийшла нова гібридна ідеологія, що зовні отримала назву «православної», але на практиці має більше подібностей із радикальним ісламізмом, аніж із християнством. Окрім того, аналіз фундаменталістської ідеології «русского міра» засвідчує, що у ній також існує багато подібностей із німецьким нацизмом та італійським фашизмом, якими захоплювалися певні російські ідеологи з оточення К. Гундяєва та В. Путіна. Згідно з автором, московський патріарх Кіріл Гундяєв був тим, хто сформулював і подав Путіну та його оточенню нову войовничу фундаменталістську квазірелігійну ідеологію, яка була взята на озброєння путінським режимом у його агресії проти України і тепер є причиною геноциду та смертей десятків тисяч мирних українських жителів.