Василь Мисик і Микола Лукаш: два прочитання Роберта Бернса

• Main Author: Савчин, В.Р.
• Format: Article
• Language: Ukrainian
• Published: Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України 2020
• Series: Мовознавство
• Online Access: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187735

Стаття досліджує представлення творчості Роберта Бернса в українських перекладах Миколи Лукаша (1919–1988) і Василя Мисика (1907–1983). Саме їхні переклади стали хрестоматійними, звучать у літературних програмах українського радіо, включені до шкільних підручників зі світової літератури, а у випадку Лукаша — ще й покладені на музику і стали фактами масової культури. Ці переклади підтвердили перекладацький парадокс співіснування двох однаково успішних, але цілком різних прочитань Бернса, пропущених крізь призму особистості перекладача, його ідеології, естетичної концепції та інших чинників. В. Мисик убачав своє завдання у тому, щоб увести в український літературний контекст «справжнього» Бернса у всьому розмаїтті жанрів його поетичної творчості. До цього завдання він підійшов дуже системно з широких літературних, академічних позицій з максимальною ретельністю до відбору творів для перекладу і точністю у відтворенні всіх деталей оригіналу — біографічних, історичних чи образних. Для М. Лукаша Бернс — не перекладацький проєкт, а один з улюблених авторів, тож і вибір текстів підпорядковувався суто внутрішнім чинникам. Лукаш зосередився на перекладі пісень і балад, свого улюбленого жанру, й опирався у своїй стратегії на українську фольклорну поетику та пісенну традицію, акцентуючи у такий спосіб фольклорну домінанту Бернсових віршів. Така інтерпретаційна позиція перекладача не пропускала через свій фільтр деяких деталей оригіналу, чим нейтралізувала його колорит і проєктувала переклади на український контекст. Крізь призму фольклору Лукаш імпліцитно апелював до українського історичного досвіду та використовував переклад як засіб вираження власних політичних поглядів і громадянської позиції.