Метамовні рефлексії і дискурсивні практики мешканців Центральної України

• Дата: 2020
• Автор: Палінська, О.М.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України 2020
• Назва видання: Мовознавство
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187746
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Метамовні рефлексії і дискурсивні практики мешканців Центральної України / О.М. Палінська // Мовознавство. — 2020. — № 5. — С. 28-49. — Бібліогр.: 28 назв. — укр.

У статті розглянуто особливості метамовних рефлексій мешканців центральних регіонів України, які послуговуються у своїй мовленнєвій практиці українською та російською мовами, а також українсько-російським змішаним мовленням (УРЗМ). На основі закритого анкетування, а також відкритих напівструктурованих інтерв’ю, які були проведені в досліджуваному регіоні в межах проєкту Ольденбурзького університету в 2014 р., було проведено дослідження як імпліцитних (автопереклади), так і експліцитних (характеристики в категоріях «своє / чуже», роздуми про мовні коди) метамовних рефлексій. Зокрема, було з’ясовано, що автопереклади здійснюються приблизно порівну в бік української та російської мов з деяким переважанням на користь російської, при цьому виявлено статистично значущий зв’язок між напрямком автоперекладу і низкою соціодемографічних параметрів респондентів: ареал проживання; перша мова; вікова група; тип населеного пункту, де проживають респонденти; освіта (стать респондентів, субкорпус — напівофіційні інтерв’ю чи неформальні сімейні розмови, а також тип місцевості, де виросли респонденти, не виявляють статистично значущого зв’язку з напрямком автоперекладу). Респонденти переважно називають «своїм» мовним кодом УРЗМ («по-нашому»), протиставляючи його або іншим регіональним субстандартам (діалектам), або навіть літературним мовам — українській і російській («по-їхньому»), рідко — віддаленим іноземним мовам («не по-нашому»). У висловлюваннях про УРЗМ переважає позитивне ставлення до змішаного ідіому, яке пояснюється його зручністю, звичністю і простотою у використанні. Аналіз як даних закритого опитування, так і відкритих інтерв’ю показав, що респонденти переважно вважають УРЗМ варіантом української мови, при цьому звертають основну увагу на лексику, рідше — на морфонологічні чи фонетичні особливості.