Лінгвогеографічний аспект дослідження дієслівної лексики й семантики в українських говорах

У статті порушено проблему представлення дієслівної лексики й семантики в українських діалектних лінгвогеографічних працях. Установлено, що українську діалектну дієслівну лексику й семантику скартографовано поряд з іншою діалектною лексикою на фонетичному, морфологічному, лексичному та синтаксичном...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Видавець:Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України
Дата:2020
Автор: Холодьон, О.М.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України 2020
Назва видання:Мовознавство
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187777
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Цитувати:Лінгвогеографічний аспект дослідження дієслівної лексики й семантики в українських говорах / О.М. Холодьон // Мовознавство. — 2020. — № 6. — С. 32-43. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Репозиторії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:У статті порушено проблему представлення дієслівної лексики й семантики в українських діалектних лінгвогеографічних працях. Установлено, що українську діалектну дієслівну лексику й семантику скартографовано поряд з іншою діалектною лексикою на фонетичному, морфологічному, лексичному та синтаксичному рівнях у низці лінгвогеографічних джерел. Виявлено, що проаналізовані лінгвогеографічні праці умовно можна поділити на праці, які подають інформацію про лексичну реалізацію дієслів, і праці, які подають інформацію про різнотипну реалізацію дієслів. У працях першої групи скартографовано дієслівні значення, напр., укр. діал. ʽвиють (про вовків)ʼ, ʽмʼявкають (про котів)ʼ, ʽзустрітиʼ, укр. сх.-слц. ʽдієслова на позначення готувати розчину (на хліб і т. ін.)ʼ, ʽсіяти (коноплі, льон)ʼ, ʽчесати волокно на щітціʼ та закарп. дієслівну фразеологію — ʽлюдина (хвора, пʼяна чи у звичайному, нормальному стані) спить так міцно, що її ніяк не можна зразу розбудитиʼ. У працях другої групи поряд з лексичними картами автори подають семантичні, напр., середн. наддніпр .-степ. лаˈтати [тʼ], сх.поліс . кресати. Виділено лінгвогеографічну працю, в якій застосовано біхронне лексичне картографування дієслів східнополіського говору. Встановлено, що в атласі, який присвячений спеціальному вивченню особливих зв’язків карпатоукраїнських говорів з говорами південнослов’янських мов, дієслівна лексика представлена на лексичних, семантичних картах та картах поширення дієслів, які містять інформацію про наявність цього дієслова в населеному пункті. Виявлено лінгвогеографічне джерело, в якому репрезентовано традиційну духовну культуру слов’ян та подано назви дій, пов’язані з міжособистісними контактами, різними почуттями й емоціями, подружніми стосунками та ін. Ці назви представлені на лексичних, семантичних, мотиваційних та номінативних дієслівних картах. Розглядаючи явище семантичного варіювання дієслова, П.Ю. Гриценко скартографував семантичну структуру діалектного дієслова на наддіалектному рівні та на основі вирізнення окремих сем із цілісного значення синтагми тереˈбити + Object виділив семантичні субкомплекси. Окреслено перспективи подальшого вивчення діалектної дієслівної лексики та семантики в українських говорах.