Вітчизняна гіроскопія на зламі тисячоліть (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України В.М. Кошлякова)
21 грудня виповнюється 100 років від дня народження відомого математика і механіка, фахівця в галузі аналітичної механіки твердого тіла i теорії гіроскопів, лауреата Державної премії СРСР у галузі науки і техніки (1976), заслуженого діяча науки і техніки України (2003), лауреата іменних премій НАН...
Збережено в:
| Дата: | 2022 |
|---|---|
| Автори: | , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2022
|
| Назва видання: | Вісник НАН України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187882 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Вітчизняна гіроскопія на зламі тисячоліть (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України В.М. Кошлякова) / І.О. Луковський, В.Л. Макаров, В.В. Новицький, О.М. Тимоха // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 12. — С. 89-95. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-187882 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-1878822023-02-01T01:26:19Z Вітчизняна гіроскопія на зламі тисячоліть (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України В.М. Кошлякова) Луковський, І.О. Макаров, В.Л. Новицький, В.В. Тимоха, О.М. Наукова спадщина 21 грудня виповнюється 100 років від дня народження відомого математика і механіка, фахівця в галузі аналітичної механіки твердого тіла i теорії гіроскопів, лауреата Державної премії СРСР у галузі науки і техніки (1976), заслуженого діяча науки і техніки України (2003), лауреата іменних премій НАН України: імені М.М. Крилова (1987) та імені М.О. Лаврентьєва (2003), завідувача відділу аналітичної механіки Інституту математики НАН України (1965—2003), доктора фізико-математичних наук (1961), професора (1966), академіка НАН України (1992) Володимира Миколайовича Кошлякова. December 21 marks the 100th anniversary of famous mathematician and mechanics scientist, specialist in analytical mechanics of solids and the theory of gyroscopes, laureate of the State Prize of the USSR in the field of science and technology (1976), honored worker of science and technology of Ukraine (2003), laureate of nominal prizes of the NAS of Ukraine named after M.M. Krylov (1987) and M.O. Lavrentiev (2003), head of the Analytical Mechanics Department at the Institute of Mathematics of the NAS of Ukraine (1965-2003), Doctor of Physical and Mathematical Sciences (1961), Professor (1966), Academician of the NAS of Ukraine (1992) Volodymyr M. Koshlyakov. 2022 Article Вітчизняна гіроскопія на зламі тисячоліть (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України В.М. Кошлякова) / І.О. Луковський, В.Л. Макаров, В.В. Новицький, О.М. Тимоха // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 12. — С. 89-95. — укр. 0372-6436 DOI: doi.org/10.15407/visn2022.12.089 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187882 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Наукова спадщина Наукова спадщина |
| spellingShingle |
Наукова спадщина Наукова спадщина Луковський, І.О. Макаров, В.Л. Новицький, В.В. Тимоха, О.М. Вітчизняна гіроскопія на зламі тисячоліть (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України В.М. Кошлякова) Вісник НАН України |
| description |
21 грудня виповнюється 100 років від дня народження відомого математика і механіка, фахівця в галузі аналітичної механіки твердого тіла i теорії гіроскопів, лауреата Державної премії СРСР у галузі науки і техніки
(1976), заслуженого діяча науки і техніки України (2003), лауреата іменних премій НАН України: імені М.М. Крилова (1987) та імені М.О. Лаврентьєва (2003), завідувача відділу аналітичної механіки Інституту математики НАН України (1965—2003), доктора фізико-математичних наук (1961), професора (1966), академіка НАН України (1992) Володимира Миколайовича Кошлякова. |
| format |
Article |
| author |
Луковський, І.О. Макаров, В.Л. Новицький, В.В. Тимоха, О.М. |
| author_facet |
Луковський, І.О. Макаров, В.Л. Новицький, В.В. Тимоха, О.М. |
| author_sort |
Луковський, І.О. |
| title |
Вітчизняна гіроскопія на зламі тисячоліть (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України В.М. Кошлякова) |
| title_short |
Вітчизняна гіроскопія на зламі тисячоліть (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України В.М. Кошлякова) |
| title_full |
Вітчизняна гіроскопія на зламі тисячоліть (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України В.М. Кошлякова) |
| title_fullStr |
Вітчизняна гіроскопія на зламі тисячоліть (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України В.М. Кошлякова) |
| title_full_unstemmed |
Вітчизняна гіроскопія на зламі тисячоліть (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України В.М. Кошлякова) |
| title_sort |
вітчизняна гіроскопія на зламі тисячоліть (до 100-річчя від дня народження академіка нан україни в.м. кошлякова) |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2022 |
| topic_facet |
Наукова спадщина |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187882 |
| citation_txt |
Вітчизняна гіроскопія на зламі тисячоліть (до 100-річчя від дня народження академіка НАН України В.М. Кошлякова) / І.О. Луковський, В.Л. Макаров, В.В. Новицький, О.М. Тимоха // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 12. — С. 89-95. — укр. |
| series |
Вісник НАН України |
| work_keys_str_mv |
AT lukovsʹkijío vítčiznânagíroskopíânazlamítisâčolítʹdo100ríččâvíddnânarodžennâakademíkananukraínivmkošlâkova AT makarovvl vítčiznânagíroskopíânazlamítisâčolítʹdo100ríččâvíddnânarodžennâakademíkananukraínivmkošlâkova AT novicʹkijvv vítčiznânagíroskopíânazlamítisâčolítʹdo100ríččâvíddnânarodžennâakademíkananukraínivmkošlâkova AT timohaom vítčiznânagíroskopíânazlamítisâčolítʹdo100ríččâvíddnânarodžennâakademíkananukraínivmkošlâkova |
| first_indexed |
2025-07-16T09:38:20Z |
| last_indexed |
2025-07-16T09:38:20Z |
| _version_ |
1837795852298485760 |
| fulltext |
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 12 89
ВІТЧИЗНЯНА ГІРОСКОПІЯ
НА ЗЛАМІ ТИСЯЧОЛІТЬ
До 100-річчя від дня народження
академіка НАН України В.М. Кошлякова
21 грудня виповнюється 100 років від дня народження відомого матема-
тика і механіка, фахівця в галузі аналітичної механіки твердого тіла i те-
орії гіроскопів, лауреата Державної премії СРСР у галузі науки і техніки
(1976), заслуженого діяча науки і техніки України (2003), лауреата імен-
них премій НАН України: імені М.М. Крилова (1987) та імені М.О. Лаврен-
тьєва (2003), завідувача відділу аналітичної механіки Інституту мате-
матики НАН України (1965—2003), доктора фізико-математичних наук
(1961), професора (1966), академіка НАН України (1992) Володимира Ми-
колайовича Кошлякова.
Володимир Миколайович Кошляков, яскравий і самобутній
учений, талановитий викладач, непересічний організатор на-
уки, людина, яка все своє життя присвятила самовідданому
служінню науці, народився 21 грудня 1922 р. в м. Сімферополь
в родині відомого математика члена-кореспондента АН СРСР
Миколи Сергійовича Кошлякова. Згодом сім’я переїхала до
Ленінграда, де Володимир Миколайович навчався в школі, пе-
режив тяжкі роки блокади та евакуацію. У 1948 р. він закінчив
Ленінградський інститут точної механіки та оптики, залишив-
ся там в аспірантурі і в 1952 р. захистив кандидатську дисерта-
цію. Потім працював в одному з провідних науково-дослідних
інститутів Міністерства суднобудівної промисловості СРСР,
де й познайомився з академіком Олександром Юлійовичем Іш-
лінським, який у ті роки (1948—1955) був директором Інститу-
ту математики АН УРСР, але часто консультував конструктор-
ські бюро та підприємства військово-промислового комплексу
колишнього СРСР. Тісні наукові контакти з О.Ю. Ішлінським,
активна участь у семінарах під керівництвом «метра» матема-
тичних проблем механіки значною мірою вплинули на станов-
лення Володимира Миколайовича як ученого і визначили на
майбутнє коло його наукових інтересів.
У 1961 р. В.М. Кошляков захистив дисертацію за здобут-
тя наукового ступеня доктора фізико-математичних наук і
ЛУКОВСЬКИЙ
Іван Олександрович —
академік НАН України, головний
науковий співробітник відділу
математичних проблем механіки та
теорії керування Інституту
математики НАН України
МАКАРОВ
Володимир Леонідович —
академік НАН України, головний
науковий співробітник відділу
обчислювальної математики
Інституту математики НАН України
НОВИЦЬКИЙ
Віктор Володимирович —
доктор фізико-математичних наук,
професор, провідний науковий
співробітник відділу математичних
проблем механіки та теорії
керування Інституту математики
НАН України
ТИМОХА
Олександр Миколайович —
академік НАН України, директор
Інституту математики НАН України
doi: https://doi.org/10.15407/visn2022.12.089
Володимир Миколайович
Кошляков
(21.12.1922—16.02.2009
90 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (12)
НАУКОВА СПАДЩИНА
практично відразу після цього за сприяння
О.Ю. Ішлінського переїхав до Києва, де продо-
вжив свою наукову кар’єру в Інституті матема-
тики АН УРСР, спочатку на посаді старшого
наукового співробітника, а в 1965 р. як заві-
дувач відділу аналітичної механіки.
Академік В.М. Кошляков увійшов до ко-
горти видатних вчених України завдяки своїм
науковим працям у галузі механіки твердого
тіла, теорії гіроскопів та інерціальної навіга-
ції. Фактично після того, як у середині 1950-х
років академік О.Ю. Ішлінський переїхав до
Москви, Володимир Миколайович очолив на-
укову школу механіків-гіроскопістів в Украї-
ні. Робота в Інституті математики, в якому
працювали видатні аналітики того періоду,
вплинула на стиль і методи досліджень гірос-
копічних систем, які розвивав В.М. Кошля-
ков. На відміну від більшості тодішніх гірос-
копістів, дослідження яких були суто інже-
нерними, він вдало поєднував строгі матема-
тичні підходи фундаментального характеру з
тонким інтуїтивним розумінням практичних
аспектів. Тому його цікаво було слухати і ма-
тематикам, і інженерам, яких приваблювала
його яскрава особистість і аналітичний під-
хід. Це сприяло швидкому застосуванню його
теоретичних результатів у практиці, зокрема
для створення корабельних навігаційних сис-
тем та приладів.
Результати, отримані Володимиром Мико-
лайовичем у теорії двороторних гіроскопіч-
них компасів, дозволили підвищити точність
і надійність цих приладів. Двороторні гірос-
копічні компаси й дотепер використовують на
деяких суднах. У 1963 р. за успішне виконан-
ня державного завдання, пов’язаного з впро-
вадженням спеціального способу керування
маятниковим гірокомпасом, В.М. Кошлякова
було нагороджено орденом «Знак Пошани».
У 1960-х і на початку 1970-х років Володи-
мир Миколайович плідно працював над дослі-
дженням навігаційних систем, побудованих на
базі коригованих гірокомпасів з використан-
ням зовнішньої інформації. Ці роботи багато в
чому сприяли переорієнтації промисловості на
розвиток і впровадження перспективних ке-
рованих навігаційних систем та приладів, які
мають високу точність і надійність при визна-
ченні курсу рухомих об’єктів. Результати було
узагальнено в монографії В.М. Кошлякова
«Тео рия гироскопических компасов» (1972),
яка і зараз залишається настільною книгою
для фахівців у цій галузі. Цікаво, що в середині
2000-х років, незадовго до своєї смерті, він зно-
ву повернувся до цієї тематики. Цьому спри-
яло знайомство з академіком Володимиром
Леонідовичем Макаровим, який наприкінці
1990-х років створив в Інституті математики
НАН України відділ обчислювальної матема-
тики. Зустріч цих двох яскравих учених, пред-
ставників різних галузей прикладної матема-
тики, дала початок серії оригінальних спільних
наукових праць із заздалегідь непередбачува-
ними результатами. Вдвох вони розглянули
загальну задачу вилучення неконсервативних
позиційних структур із диференціальних рів-
нянь другого порядку зі сталими матричними
коефіцієнтами за припущення, що матриці
дисипативних i неконсервативних позицій-
них структур можуть бути виродженими. За
достатньо загальних припущень доведено те-
ореми, що дають необхідні й достатні умови іс-
нування перетворення Ляпунова, яке зводить
початкове рівняння до еквівалентного (в сенсі
Ляпунова) автономного вигляду із симетрич-
ною матрицею позиційних сил. Після довгої
та складної для сприйняття доповіді на міжна-
родній конференції, де академік В.М. Кошля-
ков представив ці результати, він пожартував,
що хоча й аналітика тут досить складна, але іс-
нують доволі прості для розуміння, інтуїтивні
«інженерні» критерії — наприклад, достатньо
покласти руку на прилад і стане зрозуміло,
буде гіроскоп працювати чи ні.
Значних успіхів В.М. Кошляков досяг у га-
лузі аналітичної механіки твердого тіла. Зо-
крема, він уперше застосував до інтегрування
динамічних рівнянь руху твердих тіл матема-
тичний апарат, що ґрунтується на кватерні-
онах Гамільтона, в тому числі на параметрах
Родріга—Гамільтона, отримав узагальнення
відомої формули Магнуса в теорії гіроскопа в
кардановому підвісі.
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 12 91
НАУКОВА СПАДЩИНА
Особливо слід відзначити отриманий
В.М. Кошляковим клас точних розв’язків рів-
нянь руху просторового гірокомпаса в параме-
трах Родріга—Гамільтона. Цей клас поширю-
ється, як показав Володимир Миколайович,
на випадок деякого гіростата зі спеціальним
керуванням приєднаними тілами.
Володимир Миколайович отримав також
оригінальний матричний аналог, виражений
у параметрах Родріга—Гамільтона і Кейлі—
Клейна, динамічних рівнянь Ейлера руху твер-
дого тіла навколо нерухомої точки. Цей аналог
використовують у дослідженнях стійкості
псевдорегулярних прецесій несиметричного
важкого твердого тіла, що швидко обертається
поблизу вертикалі.
Згадані вище результати відображено в мо-
нографіях В.М. Кошлякова «Задачи динамики
твердого тела и прикладной теории гироско-
пов» (1985) і «Параметры Родрига—Гамильто-
на и их приложения в механике твердого тела»
(1994). Загалом він — автор понад 100 науко-
вих праць.
Серед останніх наукових результатів Воло-
димира Миколайовича слід звернути увагу на
запропоновану ним загальну методику струк-
турних перетворень рівнянь руху механічних
систем, яка спрощує дослідження стійкості та-
ких систем у разі наявності в них неконсерва-
тивних позиційних структур.
В.М. Кошляков активно займався викла-
дацькою діяльністю в Київському державному
університеті ім. Т.Г. Шевченка, Київському по-
літехнічному інституті, читав загальний курс
теоретичної механіки і спеціальний курс теорії
гіроскопічних приладів. На основі лекцій, які
Володимир Миколайович протягом 16 років
читав у Київському політехнічному інституті,
було видано його підручник «Краткий курс те-
оретической механики» (1993), який вирізня-
ється чіткістю, ясністю і майстерністю викладу.
Академік В.М. Кошляков виховав і під-
готував 6 докторів і 11 кандидатів наук. Над-
звичайно яскрава й багатогранна особистість
Володимира Миколайовича цікавила і при-
тягувала до нього талановиту молодь. Він по-
батьківськи дбав про творче зростання своїх
учнів, їх духовне і професійне вдосконален-
ня. Так само дбайливо сприяв він і науковому
зростанню колег. Особливо тісні професійні
й приятельські стосунки пов’язували його та
академіка Івана Олександровича Луковського,
який очолював дружній до відділу аналітичної
механіки відділ динаміки та стійкості багато-
вимірних систем Інституту. Разом вони очолю-
вали цілу низку наукових програм і проєктів,
більшість з яких були спрямовані на зміцнен-
ня обороноздатності країни.
Держава високо оцінила досягнення Воло-
димира Миколайовича. За цикл робіт з теорії
навігаційних гіроскопічних систем у 1976 р.
В.М. Кошлякова було удостоєно Державної
премії СРСР у галузі науки і техніки, у 1978 р.
його було обрано членом-кореспондентом АН
УРСР, у 1982 р. нагороджено орденом Трудо-
вого Червоного Прапора, у 1987 р. за цикл ро-
біт з аналітичного дослідження динамічних
систем присуджено премію ім. М.М. Крилова
АН УРСР. У 1992 р. Володимира Миколайови-
ча обрано дійсним членом Академії наук Украї-
ни. У 2003 р. за заслуги в розвитку механіки, під-
готовці наукових кадрів його удостоєно звання
«Заслужений діяч науки і техніки України», а за
створення математичних моделей і теоретичні
дослідження динамічних процесів у механічних
системах присуджено премію ім. М.О. Лаврен-
тьєва НАН України. В останні роки свого жит-
тя Володимир Миколайович був радником при
дирекції Інституту математики.
Роздуми…
92 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (12)
НАУКОВА СПАДЩИНА
* * *
Далі наведемо особисті спогади про Володи-
мира Миколайовича одного з авторів цієї стат-
ті В.В. Новицького.
«На початку 70-х років минулого століття
на останньому курсі механіко-математичного
факультету Київського державного універси-
тету ім. Т.Г. Шевченка мені пощастило потра-
пити на практику в Інститут математики АН
УРСР до відділу, який очолював Володимир
Миколайович Кошляков. Власне, свою ди-
пломну роботу з дослідження моделей наві-
гаційних систем я написав під керівництвом
Остапа Пилиповича Бойчука, але, роблячи
перші кроки на шляху наукового пошуку, я
постійно відчував підтримку колективу і до-
брозичливу творчу атмосферу, яка панува-
ла у відділі, насамперед завдяки особистос-
ті В.М. Кошлякова. Звісно, у мене виникло
велике бажання і надалі працювати у цьому
відділі.
Проте так сталося, що моя мрія здійснила-
ся лише через 15 років, оскільки після закін-
чення університету за розподілом мене було
направлено на роботу в київський НДІ «Гід-
роприлад». Однак у 1976 р. я вступив до зао-
чної аспірантури, і моїм науковим керівником
став Володимир Миколайович. Погоджена з
ним тема моєї кандидатської дисертації «Ме-
тод слабкого керування в теорії гіроскопічних
компасів» була наближена до наукової темати-
ки його відділу.
Потім я працював у НДІ «Сатурн» та Київ-
ському політехнічному інституті. На «Сатур-
ні» в обчислювальному центрі я познайомив-
ся з Олександром Дмитровичем Федоренком,
майбутнім учнем В.М. Кошлякова і співробіт-
ником його відділу в Інституті математики.
Мені дуже імпонував стиль наукового ке-
рівництва Володимира Миколайовича — після
узгодження теми дисертації аспіранта, як пра-
вило, відправляли в «самостійне плавання»,
лише періодично корегуючи його наукові по-
шуки, а тоді, коли у нього починали з’являтися
перші вагомі результати, активно підтриму-
вали на всіх напрямках аж до завершальних
акордів захисту. Так виховувалися справжні
самостійні науковці, які глибоко розуміли й
відчували, що таке науковий пошук і наукова
творчість.
Отже, під керівництвом тоді вже члена-ко-
респондента АН УРСР Володимира Микола-
йовича Кошлякова, а також фахівця з теорії
керування доктора фізико-математичних наук
Володимира Борисовича Ларіна, в 1980 р. я за-
хистив кандидатську дисертацію.
Наступного року розпочалася моя спів пра-
ця з Володимиром Миколайовичем на викла-
дацькій ниві. Він домовився з тодішнім завід-
увачем кафедри теоретичної механіки Київ-
ського політехнічного інституту Михайлом
Антоновичем Павловським і взяв мене своїм
асистентом з курсу теоретичної механіки, який
сам читав на вечірньому відділенні. Для мене
це був оптимальний варіант, оскільки вдень я
працював на основній роботі в обчислюваль-
ному центрі НДІ «Сатурн».
Володимир Миколайович уміло поєднував
викладання з науковою діяльністю. Яскравим
свідченням цього стала його монографія «За-
дачі динаміки твердого тіла і прикладної тео-
рії гіроскопів. Аналітичні методи», яка росій-
ською мовою вийшла друком у 1985 р. у мос-
ковському видавництві «Наука».
Я постійно вчився у Володимира Микола-
йовича. Щоб самому ефективніше проводити
практичні заняття зі студентами, почав відві-
ду вати його лекції з теоретичної механіки. Він
читав дуже захопливо, з великою любов’ю до
предмета, спираючись на свій педагогічний
талант та величезний практичний досвід мор-
ських випробувань гіроскопічних приладів і
наукових досліджень математичних моделей у
гіроскопії. Майстерно і непомітно для студен-
тів він зацікавлював їх складним курсом теоре-
тичної механіки. Напевно, саме на тих перших
лекціях Володимир Миколайович і прищепив
мені любов до викладання.
Підсумком його педагогічних досягнень ста-
ла книжка «Короткий курс теоретичної меха-
ніки. Кінематика. Кінетика» (рос.), затвердже-
на Міністерством освіти України як підручник
для студентів технічних вишів і надрукована в
1993 р. у видавництві «Вища школа».
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 12 93
НАУКОВА СПАДЩИНА
Що стосується моєї наукової діяльності в
цей період, то поступово для мене окреслили-
ся загальні наукові проблеми, пов’язані із за-
дачею слабкого керування консервативними
системами. Деякі з цих проблем було частко-
во розв’язано і опубліковано у 1982 р. Це були
перші кроки до введення поняття «майже кон-
сервативної динамічної системи».
З 1983 р. мої наукові пошуки набули дещо
епізодичного характеру у зв’язку з переходом
на викладацьку роботу в Київському політех-
нічному інституті на кафедрі вищої математи-
ки. Дослідження керованих механічних систем
я зміг відновити повною мірою лише у вересні
1988 р., коли перейшов на постійну роботу до
Інституту математики АН УРСР у відділ ме-
ханіки та процесів керування (з 1996 р. за іні-
ціативою В.М. Кошлякова його було перейме-
нувано на відділ аналітичної механіки).
Цього ж року в Інституті математики змі-
нився директор. Замість академіка Ю.О. Ми-
тропольського на цю посаду було обрано його
учня А.М. Самойленка, і в історії Інституту
розпочалася нова сторінка.
Я вже говорив, що Володимиру Миколайо-
вичу вдалося створити у відділі атмосферу, яка
всіляко сприяла науковій творчості. Важли-
вим результатом перебування в ній стала для
мене докторська дисертація «Методи декомпо-
зиції та керування в механічних системах», яку
я захистив в Інституті в 1991 р.
Наступного, 1992, року В.М. Кошлякова
було обрано академіком НАН України. Саме
в цей період він зацікавився застосуваннями
параметрів Родріга—Гамільтона до задач ме-
ханіки і в 1994 р. узагальнив результати цих
досліджень у монографії «Параметри Родрі-
га—Гамільтона та їх застосування в механіці
твердого тіла» (рос.).
Моє бажання підбити підсумки в дослі-
дженні керованих динамічних систем перерос-
ло в цілеспрямовану роботу над монографією.
В її основу було покладено матеріали доктор-
ської дисертації та нові результати, отримані
мною і моїми учнями, зокрема моєю першою
науковою ученицею кандидатом фізико-мате-
матичних наук Тетяною Георгіївною Положий.
Обговорення наукових ідей. Академік В.М. Кошляков
і професор В.В. Новицький
Як завідувач відділу Володимир Миколайович
цікавився моєю роботою з підготовки моно-
графії і активно підтримував процес апробації
нових результатів.
Монографія «Декомпозиція та керування в
лінійних системах» вийшла друком в Інституті
математики НАН України в 1995 р. Того само-
го року побачив світ написаний у співавторстві
з моїм колегою та другом з Київського полі-
технічного інституту Василем Васильовичем
Ясінським навчальний посібник «Прикладні
задачі декомпозиції та керування в динаміч-
них системах», затверджений Міністерством
освіти України для студентів вищих навчаль-
них закладів за фахом «Прилади та системи
керування літальними апаратами та комплек-
сами» та «Прилади і системи орієнтації, наві-
гації та керування рухом у просторі».
Через кілька років, після моєї доповіді на
вченій раді Інституту математики НАН Укра-
їни за матеріалами монографії, академік Юрій
Макарович Березанський розповів мені, що в
1957 р. він займався «закритою» тоді пробле-
мою стабілізації певних динамічних об’єктів і
знайшов умови стабілізованості (за сучасною
термінологією — керованості) для загальної
системи лінійних диференціальних рівнянь.
Важливо, що ці умови не лише за суттю, а й
за формою були близькі до вигляду тепер уже
класичних умов повної керованості Р. Кал-
мана, викладених на І Конгресі IFAC. Однак
через те, що Юрій Макарович виконував за-
значені роботи в рамках закритої тематики, ці
94 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (12)
НАУКОВА СПАДЩИНА
безумовно цікаві й вагомі результати не могли
тоді бути опублікованими.
У вересні 1995 р. я прийняв запрошення обі-
йняти посаду професора (за сумісництвом) ка-
федри математичного моделювання економіч-
них систем Національного технічного універ-
ситету «Київський політехнічний інститут», де
працював тоді майбутній співробітник нашого
відділу кандидат технічних наук Микола Олек-
сандрович Зінчук, який доклав багато зусиль
до дослідження майже консервативних систем.
Такий крок допоміг застосувати ідеї декомпо-
зиції для спрощення математичних моделей
економічних систем та підготувати до захисту
моїх учнів Ольгу Анатоліївну Жуковську (кан-
дидат фізико-математичних наук) і Євгенія Во-
лодимировича Бридуна (кандидат економічних
наук). А роком пізніше методи декомпозиції
було застосовано в дослідженні математичних
моделей гемодинаміки (кровообігу).
Володимир Миколайович підтримав моє рі-
шення привнести в дослідження економічних
систем нові ідеї, та й у подальшому активно
цікавився педагогічним процесом, розпиту-
вав мене про сучасне студентство. В той пе-
ріод предметом його наукових інтересів були
структурні перетворення механічних систем.
До проведення досліджень у цьому напрямі
долучився академік Володимир Леонідович
Макаров. Так утворився потужний науковий
тандем Кошляков—Макаров.
Незмінними помічницями Володимира Ми-
колайовича в його творчій діяльності були його
В.В. Новицький, В.О. Гукович, В.М. Кошляков
перша наукова учениця кандидат фізико-мате-
матичних наук Алла Ничипорівна Поліщук та
Олена Григорівна Голуб, які брали на себе ви-
рішення різноманітних наукових, організацій-
них та видавничих проблем нашого відділу.
Надійною опорою в житті Володимира Ми-
колайовича була його дружина — отоларинго-
лог, доктор медичних наук, професор Валерія
Олександрівна Гукович.
У 1996 р. відбулося моє знайомство з ліка-
рем-неврологом кандидатом медичних наук
Уляною Богданівною Лущик, яка, зокрема,
займалася процесами кровообігу в людсько-
му організмі, насамперед венозного кровообі-
гу в мозку. Слід зазначити, що з огляду на те,
що кров є неньютонівською рідиною, пробле-
ми кровообігу практично не були досліджені
in vivo, хоча вони є дуже важливими для клініч-
ної практики. За результатами наших спільних
робіт за цією тематикою у першому в Україні
приватному медичному центрі «Істина» було
впроваджено сучасні інноваційні методи лі-
кування. Так серед моїх наукових інтересів
з’явився ще один важливий напрям — матема-
тичні моделі кровообігу. В 1998 р. У.Б. Лущик
захистила докторську дисертацію і досі успіш-
но застосовує наші розробки для поліпшення
здоров’я пацієнтів.
У квітні 2004 р. В.М. Кошляков на одному
із засідань вченої ради Інституту математики
урочисто передав мені керівництво відділом
аналітичної механіки, а сам перейшов на поса-
ду радника при дирекції і став науковим кон-
сультантом відділу.
Під керівництвом Володимира Миколайо-
вича у відділі сформувалися шість окремих на-
укових напрямів:
1) дослідження гіроскопічних та навігацій-
них систем (академік В.М. Кошляков);
2) структурні дослідження механічних сис-
тем (академік В.М. Кошляков);
3) застосування математичної теорії систем
до проблем аналітичної механіки та навігації
(доктор фізико-математичних наук К.І. Нау-
менко);
4) розвиток і застосування ідей декомпози-
ції та керування в динамічних системах, дослі-
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 12 95
НАУКОВА СПАДЩИНА
дження математичних моделей економічних
систем (з 1995 р.), дослідження моделей гемо-
динаміки (з 1996 р.) (доктор фізико-матема-
тичних наук В.В. Новицький);
5) дослідження консервативних динамічних
систем, задачі трьох тіл, обернення теорем Ла-
гранжа—Діріхле та Рауса (доктор фізико-ма-
тематичних наук С.П. Сосницький);
6) проблеми жорсткої стабілізації неліній-
них динамічних систем (доктор фізико-мате-
матичних наук С.М. Онищенко).
На жаль, у лютому 2009 р. Володимир
Миколайович Кошляков назавжди покинув
нас, але його колеги і учні зберігають світлу
пам’ять про нього і продовжують розвивати
його ідеї».
Ivan O. Lukovsky
Institute of Mathematics of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
Volodymyr L. Makarov
Institute of Mathematics of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4883-6574
Viktor V. Novytskyy
Institute of Mathematics of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
Alexander N. Timokha
Institute of Mathematics of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-6750-4727
DOMESTIC GYROSCOPY AT THE TURN OF THE MILLENNIUM
To the 100th anniversary of Academician of the NAS of Ukraine V.M. Koshlyakov
December 21 marks the 100th anniversary of famous mathematician and mechanics scientist, specialist in analytical
mechanics of solids and the theory of gyroscopes, laureate of the State Prize of the USSR in the field of science and tech-
nology (1976), honored worker of science and technology of Ukraine (2003), laureate of nominal prizes of the NAS of
Ukraine named after M.M. Krylov (1987) and M.O. Lavrentiev (2003), head of the Analytical Mechanics Department
at the Institute of Mathematics of the NAS of Ukraine (1965-2003), Doctor of Physical and Mathematical Sciences
(1961), Professor (1966), Academician of the NAS of Ukraine (1992) Volodymyr M. Koshlyakov.
|