Образи «місто» і «село» як фрагменти мовоопису чорнобильського простору

• Дата: 2021
• Автор: Гоцинець, І.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут української мови НАН України 2021
• Назва видання: Культура слова
• Теми: Місто в українській лінгвокультурі: перегук поколінь
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187963
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Образи «місто» і «село» як фрагменти мовоопису чорнобильського простору / І. Гоцинець // Культура слова. — 2021. — Вип. 94. — С. 75–85. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.

У статті запропоновано лінгвостилістичний аналіз образів «місто» і «село» як фрагментів чорнобильського простору. Окрему увагу звернено на епітетне моделювання обра- зів. Зокрема, встановлено, що родові номінації місто, село, а також назви конкретних населених пунктів, які найбільше постраждали від аварії на ЧАЕС, послідовно поєднуються з негативно-оцінними епітетами безлюдний, малолюдний, порожній, спорожнілий, покинутий, мертвий, недоглянутий, осиротілий, які вербалізують семантику ‘відсутність життя’, ‘завмирання життя’, ‘безлюддя’. Відзначено стилістичну актуальність означень заражене, приречене, неперспективне – як епітетних характеристик поставарійних населених пунктів. У контексті розгляду механізмів асоціативно-семантичного розвитку мотиву «покинуті, мертві міста і села у зоні відчуження» відзначено текстотвірну вагомість негативно-оцінних образів із семою ‘тиша’, модальних слів нема, немає, заперечних займенників та прислівників (ніхто, нікого, нікому, ніде), дієслівних конструкцій із заперечними частками не та ні, конструкцій із прийменником без.