Семантико-синтаксична та лексична специфіка вокатива в ідіолекті Лесі Українки
Статтю присвячено з’ясуванню семантико-синтаксичних функцій вокатива, досить поширеного в поетичному ідіолекті Лесі Українки. Обґрунтовано його граматичну специфіку – переважне вживання в ліричних поезіях із двома вторинними семантико-синтаксичними функціями: ототожнювальною і семантичного акцен...
Збережено в:
Дата: | 2021 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2021
|
Назва видання: | Культура слова |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187970 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Семантико-синтаксична та лексична специфіка вокатива в ідіолекті Лесі Українки / К. Городенська // Культура слова. — 2021. — Вип. 94. — С. 165–172. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | Статтю присвячено з’ясуванню семантико-синтаксичних
функцій вокатива, досить поширеного в поетичному ідіолекті Лесі Українки. Обґрунтовано його граматичну специфіку –
переважне вживання в ліричних поезіях із двома вторинними
семантико-синтаксичними функціями: ототожнювальною і
семантичного акцентування адресата, якому про щось повідомляють, та обмеженіше вживання кличного із первинною
семантико-синтаксичною функцією адресата – суб’єкта потенційної дії (носія потенційного стану). Відзначено використання персоніфікованих назв неістот та іменників середнього
роду й іменників у формі множини в позиціях звертання із цими
семантико-синтаксичними функціями вокатива. Простежено особливості лексичного наповнення кличного відмінка,
констатовано органічне використання слів із народного етикету. |
---|