Лексико-семантична парадигма поняття ТИША у мовотворчості Лесі Українки

У статті на прикладі поняття тиша як одного з фундаментальних засад людського існування, що охоплює характеристики буття, часу, руху, проаналізовано розгортання контекстуальних лексико-семантичних і стилістичних відтінків слова у мовотворчості Лесі Українки. Ураховуючи загальномовні лексикографічн...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2021
Автор: Коць, Т.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут української мови НАН України 2021
Назва видання:Культура слова
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187971
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Лексико-семантична парадигма поняття ТИША у мовотворчості Лесі Українки / Т. Коць // Культура слова. — 2021. — Вип. 94. — С. 173–184. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:У статті на прикладі поняття тиша як одного з фундаментальних засад людського існування, що охоплює характеристики буття, часу, руху, проаналізовано розгортання контекстуальних лексико-семантичних і стилістичних відтінків слова у мовотворчості Лесі Українки. Ураховуючи загальномовні лексикографічні тлумачення лексеми, простежено розширення її семантичного потенціалу у поетичних текстах, показано формування позитивноемоційної і негативноемоційної значеннєвих парадигм. Позитивноемоційна шкала об’єднує семи «спокою», «надії», а негативнооцінна – семи ‘неспокій’, ‘біль’, ‘сум’, ‘громадянська бездіяльність’. Позитивноемоційну парадигму створюють переважно образи природи, а негативнооцінну – філософсько-психологічне осмислення душевного стану людини на зламі ХІХ – початку ХХ ст. в проєкції на самовираження української національної ідентичності. Наголошено на лексико-стилістичних індивідуально-авторських особливостях у зображенні природного і чуттєвого стану тиші. Поліфункціональність мовних засобів поняття тиша корелює із психічним станом людини, її позитивними і негативними емоціями, екзистенційною налаштованістю.