Роль промисловості у забезпеченні сталого розвитку: досвід смартпріоритизації країн Центральної та Східної Європи

• Дата: 2022
• Автори: Швець, Н.В., Шевцова, Г.З.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут економіки промисловості НАН України 2022
• Назва видання: Економічний вісник Донбасу
• Теми: Відновлення економіки
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/188017
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Роль промисловості у забезпеченні сталого розвитку: досвід смартпріоритизації країн Центральної та Східної Європи / Н.В. Швець, Г.З. Шевцова // Економічний вісник Донбасу. — 2022. — № 2 (68). — С. 131-141. — Бібліогр.: 43 назв. — укр.

Стаття присвячена аналізу й узагальненню європейської практики смартпріоритизації з акцентом на роль промислового сектору у втіленні інноваційних рішень із забезпечення сталого розвитку. Об’єктом дослідження є референтні для України країни Центральної та Східної Європи. Виявлено, що країни ЦСЄ перебувають на різних етапах шляху до сталого розвитку і демонструють різний ступінь зосередженості національних стратегій смартспеціалізації на сталих інноваціях. Найбільшу зацікавленість в реалізації смартпріоритетів для сталого розвитку проявляють Хорватія, Польща і Чехія. Серед предметних сфер сталих інновацій переважають стала енергетика та відновлювані джерела енергії, ефективність використання ресурсів, стале виробництво та споживання. У секторальному аспекті провідна роль у впровадженні розумних інноваційних рішень із забезпечення сталого розвитку відводиться промисловому виробництву. При обґрунтуванні смартспеціалізацій більшість країн ЦСЄ робить ставку на ви- робництво продуктів харчування, що свідчить на користь вибору смартпріоритетів на основі традиційних спеціалізацій. Перспективи розвитку цього сектору пов’язані з біоекономікою, де також задіяні ресурси деревообробної промисловості та накопичені технологічні знання в хімічному виробництві і машинобудуванні. У практиці смартпріоритизації установлено наявність двох підходів: (1) зосереджена пріоритизація, яка передбачає фокусування на певному інноваційному напрямі із залученням обмеженої кількості видів економічної діяльності з чітким розумінням їхньої майбутньої взаємодії; (2) широка пріоритизація, що характерна для територій зі слабкими інноваційними екосистемами і передбачає нечіткі міжгалузеві взаємодії й одночасне охоплення значної кількості інноваційних напрямів, які планується уточнювати в ході подальшої колаборації між основними стейкхолдерами. Результати дослідження дозволяють удосконалити підходи до розроблення стратегій смартспеціалізації для відновлення і сталого розвитку українських територій у повоєнному періоді та побудувати взаємовигідне транскордонне/міжрегіональне партнерство між Україною та країнами ЦСЄ у визначених смартпріоритетах.