Автобіографізм і «дух часу» в нігілістичному романі А. Кримського «Андрій Лаговський»

• Видавець: Інститут української мови НАН України
• Дата: 2021
• Автор: Гундорова, Т.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут української мови НАН України 2021
• Назва видання: Культура слова
• Теми: Агатангел Кримський: Аспекти персонології
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/188038
• Цитувати: Автобіографізм і «дух часу» в нігілістичному романі А. Кримського «Андрій Лаговський» / Т. Гундорова // Культура слова. — 2021. — Вип. 95. — С. 53-64. — укр.

У статті представлено аналіз роману Агатангела Кримського «Андрій Лаговський» з погляду відображення в ньому «духу часу» (декадентство, істерія, плебейство), актуалізації філософії нігілізму, імперського колоніалізму. Такий критичний ракурс визначив структуру статті. У центр уваги поставлено психотип нового персонажа літератури епохи модернізму – «людина істерична». Зауважено, що дві визначальні для модернізму ознаки – інтелектуалізм і невротизм – пов’язують Кримського з модернізмом. Проведено зіставлення цієї особливості творчості Кримського з художніми творами Івана Франка (збірка «Зів’яле листя») та Лесі Українки («Блакитна троянда»). Підкреслено, що наприкінці ХІХ ст. поняття біографічного «людського документа» трансформується в суб’єктивний «психологічний документ», а художнє зображення – у «вівісекцію» й інтроспекцію – самоаналіз власної душі. Зроблено висновок про те, що нова література і, зокрема, народжуваний модерний суб’єкт виразно тяжіли до декадентства, і нові автори недвозначно асоціювали себе саме з декадентами, навіть при тому, що вони заперечували це. Усе це підривало основи народницької свідомості, тобто поклоніння перед «народом», яке домінувало в українській літературі в пошевченківську добу. Відзначено лінгвістичне різноманіття оповіді Кримського, зокрема насичення тексту роману цитуваннями, перекладами, науковими коментарями, переходами на грецьку, турецьку, німецьку, французьку мову, латину, російську. Соціально-культурну цінність відзначено щодо фрагментів простонародної мовної практики матері головного персонажа. Зауважено про такі текстові явища, як іншування та орієнталізм. Незавершений роман Агатангела Кримського розглянуто як зразок модерністського роману з його інтелектуальним героєм, поліморфною структурою, філософсько-моральною тематикою, психологічним аналізом та автобіографізмом.