А. Кримський і П. Загребельний про історію України: лінгвокультурний діалог

• Видавець: Інститут української мови НАН України
• Дата: 2021
• Автор: Голікова, Н.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут української мови НАН України 2021
• Назва видання: Культура слова
• Теми: Агатангел Кримський: Аспекти персонології
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/188040
• Цитувати: А. Кримський і П. Загребельний про історію України: лінгвокультурний діалог / Н. Голікова // Культура слова. — 2021. — Вип. 95. — С. 77-89. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

У статті проведено зіставний аналіз наукового дискурсу А. Кримського та художнього дискурсу П. Загребельного, у яких зафіксовано лінгвософію історії України середини ХVІ ст. Акцентовано увагу на мовних особливостях праці «Історія Туреччини» А. Кримського та на історичному романі «Роксолана» П. Загребельного – ключових творах, у яких вербалізовано Україну періоду султанування Сулеймана І Пишного. Визначено основні «точки перетину» індивідуально-авторських наративів, окреслено історіографічний та інтерсеміотичний простори досліджуваних текстів, що сформовані на основі цитації та фольклоризації. Простежено своєрідність ідіолектів А. Кримського та П. Загребельного відповідно до функціонально-стильових норм української літературної мови. Зіставлено сукупність стилістем, релевантних для мовного «портретування» текстоцентричних постатей – Сулеймана й Роксолани – у науковому дискурсі А. Кримського та в художньому дискурсі П. Загребельного. Проаналізовано лінгвостилістичні засоби оприявнення мислеобразу «Роксолана» – історичного символу України в мові однойменного роману П. Загребельного. Зауважено, що «доба жіночого султанату» актуальна як для історії Туреччини, так і для історії України і що вивчення специфіки концептуалізації та вербалізації жіночих образів в різножанрових історичних текстах є перспективним для сучасної лінгвоукраїністики.