А. Кримський і П. Загребельний про історію України: лінгвокультурний діалог
У статті проведено зіставний аналіз наукового дискурсу А. Кримського та художнього дискурсу П. Загребельного, у яких зафіксовано лінгвософію історії України середини ХVІ ст. Акцентовано увагу на мовних особливостях праці «Історія Туреччини» А. Кримського та на історичному романі «Роксолана» П. За...
Збережено в:
Видавець: | Інститут української мови НАН України |
---|---|
Дата: | 2021 |
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут української мови НАН України
2021
|
Назва видання: | Культура слова |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/188040 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Цитувати: | А. Кримський і П. Загребельний про історію України: лінгвокультурний діалог / Н. Голікова // Культура слова. — 2021. — Вип. 95. — С. 77-89. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Репозиторії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | У статті проведено зіставний аналіз наукового дискурсу
А. Кримського та художнього дискурсу П. Загребельного, у
яких зафіксовано лінгвософію історії України середини ХVІ ст.
Акцентовано увагу на мовних особливостях праці «Історія Туреччини» А. Кримського та на історичному романі «Роксолана» П. Загребельного – ключових творах, у яких вербалізовано
Україну періоду султанування Сулеймана І Пишного. Визначено основні «точки перетину» індивідуально-авторських наративів, окреслено історіографічний та інтерсеміотичний простори досліджуваних текстів, що сформовані на основі цитації та фольклоризації. Простежено своєрідність ідіолектів
А. Кримського та П. Загребельного відповідно до функціонально-стильових норм української літературної мови. Зіставлено
сукупність стилістем, релевантних для мовного «портретування» текстоцентричних постатей – Сулеймана й Роксолани – у науковому дискурсі А. Кримського та в художньому
дискурсі П. Загребельного. Проаналізовано лінгвостилістичні
засоби оприявнення мислеобразу «Роксолана» – історичного
символу України в мові однойменного роману П. Загребельного. Зауважено, що «доба жіночого султанату» актуальна як
для історії Туреччини, так і для історії України і що вивчення
специфіки концептуалізації та вербалізації жіночих образів в
різножанрових історичних текстах є перспективним для сучасної лінгвоукраїністики. |
---|