Лексична картотека Звенигородщини в джерельній основі «Російсько-українського словника» 1924 – 1933 років за редакцією А.Ю. Кримського

• Дата: 2021
• Автор: Тищенко, О.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут української мови НАН України 2021
• Назва видання: Культура слова
• Теми: Нормотвірна практика Агатангела Кримського
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/188041
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Лексична картотека Звенигородщини в джерельній основі «Російсько-українського словника» 1924 – 1933 років за редакцією А.Ю. Кримського / О. Тищенко // Культура слова. — 2021. — Вип. 95. — С. 90-104. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Стаття складається із двох змістових частин. У першій представлено огляд культурно-історичних засад укладання російсько-українського словника (РУС-33), визначальні принципи добору лексичного матеріалу з автентичних джерел, що їх сформулював А.Ю. Кримський. Наголошено на динаміці поглядів мовознавця на лексикографічну працю. У другій частині дослідження вперше в українському мовознавстві представлено типологію карткування лексичного матеріалу, його паспортизації в перекладному словнику першої третини ХХ ст. Такий огляд є внеском до основ історіографії українського словництва. До лінгвістичного обігу впроваджено важливий для поновлення української ідентичності мовний матеріал – фрагмент Картотеки Звенигородщини (КЗ) А.Ю. Кримського як компонент лексико-ілюстративної основи РУС-33 (Архівної картотеки (АК)). Визначено макро- (тип картотеки, прямі та обернені («перевернуті») картки; типологія акумуляції до інтерпретації мовної інформації, характер частиномовної належності заголовних одиниць тощо) й мікроструктуру (реєстрові одиниці, ілюстрації, паспорт джерела) картотеки. Сформульовано перспективи вивчення Картотеки Звенигородщини у таких аспектах, як роль додаткових одиниць у заголовній частині; похідні заголовні одиниці; варіантність (лексичні, фонетичні, акцентуаційні, морфологічні); характеристика заголовних одиниць (семантичні, граматичні, етимологічні, стилістичні) тощо. Зроблено висновок, що цей матеріал важливий для дослідження сучасних мовних процесів у контексті поновлення питомих рис української мови та різнорівневого її вивчення.