Історія "для народу": творча спадщина М.Костомарова у світлі культурно-просвітницьких пропозицій читання другої половини ХІХ – початку ХХ ст.
Метою статті є дослідження способів популяризації творчої спадщини М.Костомарова в афірмативно-дидактичній «народній літературі» й супутніх виданнях. Методологія дослідження поєднує інструментарій дослідницьких полів історії книги та читання й історіографічних студій, з акцентом на уявленнях прос...
Збережено в:
Видавець: | Інститут історії України НАН України |
---|---|
Дата: | 2022 |
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2022
|
Назва видання: | Український історичний журнал |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/188123 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Цитувати: | Історія "для народу": творча спадщина М.Костомарова у світлі культурно-просвітницьких пропозицій читання другої половини ХІХ – початку ХХ ст. / В. Волошенко // Український історичний журнал. — 2022. — Число 5. — С. 83-96. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. |
Репозиторії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | Метою статті є дослідження способів популяризації творчої спадщини М.Костомарова
в афірмативно-дидактичній «народній літературі» й супутніх виданнях. Методологія дослідження
поєднує інструментарій дослідницьких полів історії книги та читання й історіографічних студій,
з акцентом на уявленнях просвітників, які пропонували «порядок книг» (Р.Шартьє) освітянам
і селянам-читачам. Застосовано метод класифікації показників популярності друкованих видань
А.Жбиковської-Міґонь. Наукова новизна. Виявлено комплекс видань, автори яких популяризували
спадщину М.Костомарова. Окреслено напрями апропріації його текстів та ідей. На підставі аналізу
текстів покажчика «Что читать народу» та з огляду на ціннісні орієнтації його впорядниць (Х.
Алчевської, О.Калмикової й ін.) схарактеризовано вироблену ними модель упорядкування популярного
історичного знання. Висновки. Просвітники інтерпретували погляди М.Костомарова в
дидактичних, науково-популярних і художніх виданнях, перепризначали його твори для читання
«народу», аналізували в допоміжній бібліографії. Авторки покажчика «Что читать народу» узагальнили
цей досвід та інструменталізували спадщину вченого при визначенні «порядку» укладання
афірмативно-дидактичних праць. Вони підносили поєднання ним науковості й літературності у
викладі матеріалу, наголошували вагомість культурної історії та значення фольклору у вивченні
минулого «народу». Пропаґування доробку фахового історика сприяло формуванню модерних
форм горизонтальної міжкультурної взаємодії, диференціації читачів не за соціальним статусом, а за
освітнім рівнем; відповідало на виклики націєтворення та потреби корекції ідентифікаційного вектора
популярного історичного знання. Враховуючи напрацювання М.Костомарова, свої візії майбутнього
пропонували прихильники імперської ідентичності, представники українофільського й українського
проектів. Харківські просвітниці у його творах убачали орієнтир для розміщення тем з української історії
у просторі загальноімперського популярного історієписання, і водночас долучилися до творення
українського культурного поля. Згасання затребуваності ідейної багатовалентності спадщини вченого
корелювало з радикалізацією суспільно-політичних настроїв та змінами вимог до популярних видань. |
---|