Сумський відділ Союзу 17 жовтня: формування та діяльність (1905–1914 рр.)

• Дата: 2022
• Автори: Кудінов, Д., Пархоменко, В.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2022
• Назва видання: Український історичний журнал
• Теми: Історичні студії
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/188124
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Сумський відділ Союзу 17 жовтня: формування та діяльність (1905–1914 рр.) / Д. Кудінов, В. Пархоменко // Український історичний журнал. — 2022. — Число 5. — С. 97-111. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.

Мета статті – розкрити особливості формування та функціонування сумського відділу Союзу 17 жовтня. Мета деталізована завданнями: а) схарактеризувати політичну, організаційну та законотворчу діяльність лідерів осередку – П.Матюніна, Н.Савича; б) з’ясувати кадровий потенціал реґіональної організації; в) оцінити її активність на період проведення виборів до Державної думи, а також у міжвиборчий період. Методологія дослідження базується на принципах історичності, комплексності, системності, критичності, репрезентативності. Використано спеціальні методи: історико-системний, порівняльно-аналітичний, історико-генетичний, історико-біографічний, описовий. Уперше здійснено комплексний аналіз функціонування сумської організації октябристів у період російської революції 1905–1907 рр. та під час режиму Третьочервневої монархії. Висновки. Відповіддю поміркованих за політичними поглядами осіб у Сумському повіті на революційних рух стало їх гуртування довкола місцевого відділу Союзу 17 жовтня. Помітну роль в його організації відігравали юрист П.Матюнін і землевласник Н.Савич. Осередок конституювався під час першої думської кампанії й надалі проявляв свою активність передусім під час виборів до Державної думи. Успішними для сумських октябристів виявилися вибори до ІІІ Думи, які забезпечили їх двома депутатськими місцями (П.Матюнін і Н.Савич). Думська діяльність обох лідерів сумського відділу партії, з одного боку, відривала їх від управління організацією, а з іншого – дозволяла підтримувати її статус, незважаючи на скорочення складу партійців і перехід деяких із них у правий табір.