Міжнародний порядок ХХІ століття: основні теоретико-концептуальні підходи

• Дата: 2016
• Автор: Герасимчук, T.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2016
• Назва видання: Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки
• Теми: Методологічні, історіографічні та джерелознавчі розвідки
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/188540
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Міжнародний порядок ХХІ століття: основні теоретико-концептуальні підходи / T. Герасимчук // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2016. — Вип. 25. — С. 335-355. — Бібліогр.: 30 назв. — укр.

У статті проаналізовано основні теоретико-концептуальні підходи до дослідження міжнародного порядку як динамічного стану міжнародної системи, що проявляється в підпорядкуванні її структурних елементів певним принципам, нормам і правилам. Методологія дослідження міжнародного порядку ґрунтується на синтезі системного, структурно-функціонального, інституційно-нормативного та синергетичного підходів. У концептуальному ключі найвпливовішими парадигмами є неореалізм і неолібералізм. У центрі дискусії обох парадигм є держава, але акцент зміщується щодо її ролі, можливостей та методів впливу на міжнародну політику. Неолібералізм ратує за демократизацію міжнародних відносин, натомість неореалізм відстоює думку, що в міжнародній системі домінує ієрархічний тип управління, що маскується під демократичне, яке передбачає складні механізми узгодження інтересів. Події останніх років, включаючи й кризу у відносинах Україна–Росія, яка має глобальний вимір і є предметом міждержавних взаємин не лише двох держав, показують трансформацію зовнішньополітичних стратегій наймогутніших держав світу і їхню зростаючу роль у конструюванні сучасного міжнародного порядку.