2025-02-23T13:01:55-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: Query fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-188540%22&qt=morelikethis&rows=5
2025-02-23T13:01:55-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: => GET http://localhost:8983/solr/biblio/select?fl=%2A&wt=json&json.nl=arrarr&q=id%3A%22irk-123456789-188540%22&qt=morelikethis&rows=5
2025-02-23T13:01:55-05:00 DEBUG: VuFindSearch\Backend\Solr\Connector: <= 200 OK
2025-02-23T13:01:55-05:00 DEBUG: Deserialized SOLR response
Міжнародний порядок ХХІ століття: основні теоретико-концептуальні підходи
У статті проаналізовано основні теоретико-концептуальні підходи до дослідження міжнародного порядку як динамічного стану міжнародної системи, що проявляється в підпорядкуванні її структурних елементів певним принципам, нормам і правилам. Методологія дослідження міжнародного порядку ґрунтується на...
Saved in:
Main Author: | |
---|---|
Format: | Article |
Language: | Ukrainian |
Published: |
Інститут історії України НАН України
2016
|
Series: | Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки |
Subjects: | |
Online Access: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/188540 |
Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
Summary: | У статті проаналізовано основні теоретико-концептуальні підходи
до дослідження міжнародного порядку як динамічного стану міжнародної системи, що проявляється в підпорядкуванні її структурних елементів певним принципам, нормам і правилам. Методологія дослідження
міжнародного порядку ґрунтується на синтезі системного, структурно-функціонального, інституційно-нормативного та синергетичного підходів. У концептуальному ключі найвпливовішими парадигмами є неореалізм і неолібералізм. У центрі дискусії обох парадигм є держава, але акцент зміщується щодо її ролі, можливостей та методів впливу на
міжнародну політику. Неолібералізм ратує за демократизацію міжнародних відносин, натомість неореалізм відстоює думку, що в міжнародній системі домінує ієрархічний тип управління, що маскується під
демократичне, яке передбачає складні механізми узгодження інтересів.
Події останніх років, включаючи й кризу у відносинах Україна–Росія, яка
має глобальний вимір і є предметом міждержавних взаємин не лише двох
держав, показують трансформацію зовнішньополітичних стратегій
наймогутніших держав світу і їхню зростаючу роль у конструюванні сучасного міжнародного порядку. |
---|