Організаційні засади роботи цифрових платформ

• Дата: 2022
• Автори: Горбачук, В.М., Гавриленко, С.О., Голоцуков, Г.В., Пустовойт, М.М.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут програмних систем НАН України 2022
• Назва видання: Проблеми програмування
• Теми: Прикладне програмне забезпечення
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/188673
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Організаційні засади роботи цифрових платформ / В.М. Горбачук, С.О. Гавриленко, Г.В. Голоцуков, М.М. Пустовойт // Проблеми програмування. — 2022. — № 3-4. — С. 491-501 . — Бібліогр.: 25 назв. — укр.

Мережеві ефекти визначаються впливом додаткового користувача продукту чи послуги на ту цінність, яку надають цьому продукту чи послузі інші користувачі. Тоді платформи визначаються як утворення, що поєднують економічних агентів, активно управляючи мережевими ефектами серед цифрових образів цих агентів. Мережеві ефекти розрізняють за їх джерелами: таким джерелами можуть бути користувачі однієї групи чи користувачі кількох груп. Оскільки на цифровій платформі мережеві ефекти генеруються спільно всіма користувачами незалежно від груп, до яких вони належать, а інтерес до платформи підвищується, насамперед, при збільшенні обсягу взаємодії, якою управляє ця платформа, то важко розрізняти мережеві ефекти. Участь у платформі користувачів і використання ними її можливостей можуть бути важливими тому, що активне оцінювання ними продуктів і послуг разом з інформацією, яку дають дії користувачів (для платформ, що збирають і застосовують великі дані), забезпечує розуміння дій користувача, дозволяє платформі надавати кращі послуги чи додавати специфічні пропозиції. Коли споживачі шукають продукт, то стикаються з витратами на поїздки, на інформацію про ціни, витратами на порівняння характеристик продуктів. Коли постачальники шукають платоспроможного покупця, вони зазнають витрат на поїздки та комунікаційні витрати. Посередники знижують трансакційні витрати шляхом централізації обміну. За наявності ринку випадкових сполучень існують вигідні можливості для посередників проводити централізовані обміни, оскільки на покупців і продавців впливає тип їхнього партнера сполучення, а посередництво дозволяє здійснювати самовідбір типів економічних агентів. Посередницька торгівля може частково чи повністю замінювати децентралізовану торгівлю і сприяти ефективнішому розміщенню ресурсів.