"Нова Східна Європа" в суспільно-політичному дискурсі ФРН (2004–2017 рр.)
Статтю присвячено дослідженню особливостей суспільно-політичного дискурсу Федеративної Республіки Німеччина щодо країн «Нової Східної Європи», які опинилися поза кордонами розширеного Європейського Союзу в 2004–2017 рр. Термін «Нова Східна Європа» щодо Республіки Білорусі, Республіки Молдови та Укр...
Збережено в:
Дата: | 2018 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2018
|
Назва видання: | Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/188689 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | "Нова Східна Європа" в суспільно-політичному дискурсі ФРН (2004–2017 рр.) / Г. Харлан // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2018. — Вип. 27. — С. 295-313. — Бібліогр.: 34 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | Статтю присвячено дослідженню особливостей суспільно-політичного дискурсу Федеративної Республіки Німеччина щодо країн «Нової
Східної Європи», які опинилися поза кордонами розширеного Європейського Союзу в 2004–2017 рр. Термін «Нова Східна Європа» щодо Республіки Білорусі, Республіки Молдови та України використано з огляду на
диференціацію політичного та суто географічного розуміння поняття
«Східне партнерство».
З огляду на досягнутий рівень внутрішніх демократичних перетворень і ступінь наближення до Євросоюзу Україна, Білорусь і Молдова
перебувають на різних етапах. Російська гібридна агресія негативно
вплинула на процес європейської інтеграції України. Територіальні проблеми з Придністров’ям також не дозволять Молдові в найближчому
майбутньому стати повноправним членом Євросоюзу. Натомість Білорусі вдалося поліпшити політичні відносини з Європейським Союзом,
запропонувавши Мінськ як місце дипломатичних зусиль з урегулювання
конфлікту на Донбасі.
У висновках зазначається, що події 2013–2017 рр. засвідчили помилковість інерційної зовнішньополітичної стратегії ФРН у східноєвропейському напрямку, а також продемонстрували брак фундаментальних
знань про східноєвропейський регіон у Німеччині. Жодному федеральному
урядові не вдалося виробити чіткої програми взаємодії зі східноєвропейськими державами. Європейська політика сусідства, а згодом і програма
ЄС «Східне партнерство», які підтримувалися ФРН, передбачали поглиблений діалог інституцій Євросоюзу з країнами «Нової Східної
Європи» без гарантій їхнього членства в спільноті. Саме цей аспект
ускладнив адаптацію «Східного партнерства» до ситуації, що склалася
внаслідок російської гібридної агресії щодо України. |
---|