"Нова Східна Європа" в суспільно-політичному дискурсі ФРН (2004–2017 рр.)

Статтю присвячено дослідженню особливостей суспільно-політичного дискурсу Федеративної Республіки Німеччина щодо країн «Нової Східної Європи», які опинилися поза кордонами розширеного Європейського Союзу в 2004–2017 рр. Термін «Нова Східна Європа» щодо Республіки Білорусі, Республіки Молдови та Укр...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2018
Автор: Харлан, Г.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2018
Назва видання:Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/188689
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:"Нова Східна Європа" в суспільно-політичному дискурсі ФРН (2004–2017 рр.) / Г. Харлан // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2018. — Вип. 27. — С. 295-313. — Бібліогр.: 34 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Статтю присвячено дослідженню особливостей суспільно-політичного дискурсу Федеративної Республіки Німеччина щодо країн «Нової Східної Європи», які опинилися поза кордонами розширеного Європейського Союзу в 2004–2017 рр. Термін «Нова Східна Європа» щодо Республіки Білорусі, Республіки Молдови та України використано з огляду на диференціацію політичного та суто географічного розуміння поняття «Східне партнерство». З огляду на досягнутий рівень внутрішніх демократичних перетворень і ступінь наближення до Євросоюзу Україна, Білорусь і Молдова перебувають на різних етапах. Російська гібридна агресія негативно вплинула на процес європейської інтеграції України. Територіальні проблеми з Придністров’ям також не дозволять Молдові в найближчому майбутньому стати повноправним членом Євросоюзу. Натомість Білорусі вдалося поліпшити політичні відносини з Європейським Союзом, запропонувавши Мінськ як місце дипломатичних зусиль з урегулювання конфлікту на Донбасі. У висновках зазначається, що події 2013–2017 рр. засвідчили помилковість інерційної зовнішньополітичної стратегії ФРН у східноєвропейському напрямку, а також продемонстрували брак фундаментальних знань про східноєвропейський регіон у Німеччині. Жодному федеральному урядові не вдалося виробити чіткої програми взаємодії зі східноєвропейськими державами. Європейська політика сусідства, а згодом і програма ЄС «Східне партнерство», які підтримувалися ФРН, передбачали поглиблений діалог інституцій Євросоюзу з країнами «Нової Східної Європи» без гарантій їхнього членства в спільноті. Саме цей аспект ускладнив адаптацію «Східного партнерства» до ситуації, що склалася внаслідок російської гібридної агресії щодо України.