Словацька національна ідея за часів Революції 1848-1849 рр.

• Дата: 2019
• Автор: Бевзюк, Є.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2019
• Назва видання: Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки
• Теми: Проблеми всесвітньої історії
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/188733
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Словацька національна ідея за часів Революції 1848-1849 рр. / Є. Бевзюк // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2019. — Вип. 28. — С. 192-212. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

На тлі процесу становлення націй народи, позбавлені імперіями державності, вимагали перегляду власного статусу, а словаки здійснили спробу досягти визнання своїх національних та соціальних прав. У змісті національно-культурної словацької парадигми власний етнічний інтерес домінував над ідеєю громадянського суспільства. Тому практика словацького руху поступово доповнилася планом утвердити свій етнічний інтегральний потенціал шляхом його емансипації у рамках монархічної австрійської системи. В умовах мозаїчної імперської етнічної структури спроба реалізувати свою національну ідею під час «Весни народів» призвела до закріплення у словаків такої форми суспільної поведінки, яка визначила етнополітичну обережність і світоглядний мімезис словацьких ідеологів. Відповідно, модернізація національної словацької ідеології продовжувала відчутно залежати як від поширення наднаціональної ідеї «австрійства» з її «єдиним імперським народом», так і від подальшої практики реалізації регіональної ідеологічної конструкції становлення угорської політичної нації. А проте, в ієрархії ціннісних суспільно-політичних орієнтацій словацьких національних ідеологів періоду революції 1848–1849 рр. верхню сходинку посіла ідея територіальної автономії, а культурна емансипація та захист мови, як і раніше, залишалися пріоритетними завданнями словацького національно-культурного руху.