"М'яка сила" як політичний інструмент Європейського Союзу (1990-ті – 2020-ті рр.)

• Дата: 2020
• Автор: Мартинов, А.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2020
• Назва видання: Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки
• Теми: З історії міжнародних відносин
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/188782
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: "М'яка сила" як політичний інструмент Європейського Союзу (1990-ті – 2020-ті рр.) / А. Мартинов // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2020. — Вип. 29. — С. 113-129. — Бібліогр.: 24 назв. — укр.

Поняття «м’яка сила» має глибоке історичне коріння. В європейській традиції можна говорити про діалектику взаємовпливу «м’якої сили» і жорсткої сили на прикладі праць Н. Макіавеллі. У 1990 р. у сучасному сенсі це поняття використав американський політолог Дж. Най. ЄС, на відміну від США і Китаю, має менше можливостей для послідовного застосування інструментів «м’якої сили». Власне її використання в процесі реалізації спільної зовнішньої політики ЄС передбачено Маастрихтським і Амстердамським договорами. Перешкоди в застосуванні політики «м’якої сили» ЄС пов’язані з проблемами формування та послідовної реалізації спільної зовнішньої політики ЄС, зокрема, у процесі проведення гуманітарних операцій по всьому світу. Актуальним питанням є поліпшення іміджу ЄС на тлі процедури Брексіту та удосконалення взаємодії національних дипломатичних шкіл країн-членів ЄС у процесі застосування інструментарію «м’якої сили».