Словацьке питання в зовнішньополітичній візії владних кіл ІІ Речі Посполитої (1938 – березень 1939 р.)

Тогочасна польська влада негативно ставилася до центрального уряду Чехословацької республіки. Тому вона активно контактувала з опозиційною Глінковою словацькою народною партією, з якою мала низку спільних ідеологічних цінностей: слов’янська взаємність, католицизм, антибільшовизм, позитивне ставле...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2021
Автор: Боровець, І.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2021
Назва видання:Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/188859
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Словацьке питання в зовнішньополітичній візії владних кіл ІІ Речі Посполитої (1938 – березень 1939 р.) / І. Боровець // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2021. — Вип. 30. — С. 284-303. — Бібліогр.: 48 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-188859
record_format dspace
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic З історії міжнародних відносин
З історії міжнародних відносин
spellingShingle З історії міжнародних відносин
З історії міжнародних відносин
Боровець, І.
Словацьке питання в зовнішньополітичній візії владних кіл ІІ Речі Посполитої (1938 – березень 1939 р.)
Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки
description Тогочасна польська влада негативно ставилася до центрального уряду Чехословацької республіки. Тому вона активно контактувала з опозиційною Глінковою словацькою народною партією, з якою мала низку спільних ідеологічних цінностей: слов’янська взаємність, католицизм, антибільшовизм, позитивне ставлення до авторитаризму. Польські діячі запевняли, що Варшава підтримує державотворчі плани словацьких лідерів, урочисто вітали їх делегацію в Польщі у травні 1938 р. Під час та відразу після мюнхенської кризи польсько-словацькі взаємини відзначалися суперечністю. Словаки запропонували державне об’єднання і представили декларацію про польсько-словацьку унію. Проте, не отримавши відповіді, домовилися з празьким урядом про надання Словаччині автономії. Польська сторона очікувала від словаків більш вираженого сепаратизму. Аби підштовхнути нерішучих опозиціонерів Варшава висунула територіальні претензії на словацькі землі в районі Спіша та Орави. Ультимативний характер вимог та силові дії польської влади продемонстрували дійсний характер її політики щодо Словаччини. Це мало наслідком покращення чесько-словацьких відносин у рамках помюнхенської Чехо-Словаччини, а також зумовило звернення поглядів словацьких політиків до Німеччини. Взимку 1938-1939 рр. обидві сторони намагалися поліпшити атмосферу двосторонніх взаємин. Відбувалися зустрічі делегацій, на яких обговорювалися шляхи активізації позитивної співпраці. Головним чинником польсько-словацького зближення в цей час було усвідомлення небезпеки з боку Німеччини, яка збільшувала свій вплив у регіоні. На початку березня Берлін організував кампанію тиску на словацьких діячів, схиляючи їх до сецесії, водночас вони марно намагалися висунути цьому польську противагу. Проголошення незалежності Словаччини за німецьким сценарієм ознаменувало стратегічну невдачу польської зовнішньої політики, адже південний кордон держави ставав зоною потенційної небезпеки.
format Article
author Боровець, І.
author_facet Боровець, І.
author_sort Боровець, І.
title Словацьке питання в зовнішньополітичній візії владних кіл ІІ Речі Посполитої (1938 – березень 1939 р.)
title_short Словацьке питання в зовнішньополітичній візії владних кіл ІІ Речі Посполитої (1938 – березень 1939 р.)
title_full Словацьке питання в зовнішньополітичній візії владних кіл ІІ Речі Посполитої (1938 – березень 1939 р.)
title_fullStr Словацьке питання в зовнішньополітичній візії владних кіл ІІ Речі Посполитої (1938 – березень 1939 р.)
title_full_unstemmed Словацьке питання в зовнішньополітичній візії владних кіл ІІ Речі Посполитої (1938 – березень 1939 р.)
title_sort словацьке питання в зовнішньополітичній візії владних кіл іі речі посполитої (1938 – березень 1939 р.)
publisher Інститут історії України НАН України
publishDate 2021
topic_facet З історії міжнародних відносин
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/188859
citation_txt Словацьке питання в зовнішньополітичній візії владних кіл ІІ Речі Посполитої (1938 – березень 1939 р.) / І. Боровець // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2021. — Вип. 30. — С. 284-303. — Бібліогр.: 48 назв. — укр.
series Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки
work_keys_str_mv AT borovecʹí slovacʹkepitannâvzovníšnʹopolítičníjvízíívladnihkílíírečípospolitoí1938berezenʹ1939r
first_indexed 2023-10-18T23:09:22Z
last_indexed 2023-10-18T23:09:22Z
_version_ 1796157390214660096
spelling irk-123456789-1888592023-03-25T22:11:10Z Словацьке питання в зовнішньополітичній візії владних кіл ІІ Речі Посполитої (1938 – березень 1939 р.) Боровець, І. З історії міжнародних відносин Тогочасна польська влада негативно ставилася до центрального уряду Чехословацької республіки. Тому вона активно контактувала з опозиційною Глінковою словацькою народною партією, з якою мала низку спільних ідеологічних цінностей: слов’янська взаємність, католицизм, антибільшовизм, позитивне ставлення до авторитаризму. Польські діячі запевняли, що Варшава підтримує державотворчі плани словацьких лідерів, урочисто вітали їх делегацію в Польщі у травні 1938 р. Під час та відразу після мюнхенської кризи польсько-словацькі взаємини відзначалися суперечністю. Словаки запропонували державне об’єднання і представили декларацію про польсько-словацьку унію. Проте, не отримавши відповіді, домовилися з празьким урядом про надання Словаччині автономії. Польська сторона очікувала від словаків більш вираженого сепаратизму. Аби підштовхнути нерішучих опозиціонерів Варшава висунула територіальні претензії на словацькі землі в районі Спіша та Орави. Ультимативний характер вимог та силові дії польської влади продемонстрували дійсний характер її політики щодо Словаччини. Це мало наслідком покращення чесько-словацьких відносин у рамках помюнхенської Чехо-Словаччини, а також зумовило звернення поглядів словацьких політиків до Німеччини. Взимку 1938-1939 рр. обидві сторони намагалися поліпшити атмосферу двосторонніх взаємин. Відбувалися зустрічі делегацій, на яких обговорювалися шляхи активізації позитивної співпраці. Головним чинником польсько-словацького зближення в цей час було усвідомлення небезпеки з боку Німеччини, яка збільшувала свій вплив у регіоні. На початку березня Берлін організував кампанію тиску на словацьких діячів, схиляючи їх до сецесії, водночас вони марно намагалися висунути цьому польську противагу. Проголошення незалежності Словаччини за німецьким сценарієм ознаменувало стратегічну невдачу польської зовнішньої політики, адже південний кордон держави ставав зоною потенційної небезпеки. The Polish authorities had a negative attitude towards the central government of the Czechoslovak Republic at that time. Therefore, the Polish reprezentatives were in active contact with the opposition Glinka Slovak People’s Party. They had a number of common ideological values such as Slavic reciprocity, Catholicism, Anti-Bolshevism, and positive assessment of authoritarianism. The Polish politics assured that Warsaw supports state-building plans of the Slovak leaders and solemnly welcomed their delegation to Poland in May 1938. Polish-Slovak relations were marked by contradictions during and shortly after the Munich crisis. The Slovaks suggested state association and submitted a declaration on the Polish-Slovak union. But they did not receive an answer, so they agreed with the Prague government about granting Slovakia autonomy. The Polish authorities expected more pronounced separatism from the Slovaks. Warsaw made territorial claims for Slovak lands in the area of Spis and Orava because Poles wanted to push indecisive oppositionists. The ultimate form of the demands and the forceful nature of Polish actions demonstrated the real content of Warsaw’s policy towards Slovakia. These events resulted to the improvement of Czech-Slovak relations within the framework of Post Munich Czechoslovakia and also led to the appeal of Slovak politicians to Germany. Both sides tried to improve the atmosphere of bilateral relations during the winter of 1938-1939. Meetings of delegations were organized for discuss different ways to intensify positive cooperation. An influence of Nazi Germany was increasing in the region at that time. So, the realization of the danger, posed by Germans, was the main factor to Polish-Slovak rapprochement. In early March, Berlin organized a campaign to put pressure on Slovak politicians and persuaded them to secession. They tried in vain to put forward a Polish counterweight. The declaration of independence of Slovakia according to the German scenario marked the strategic failure of Polish foreign policy, because the southern border of the state became a zone of potential danger. 2021 Article Словацьке питання в зовнішньополітичній візії владних кіл ІІ Речі Посполитої (1938 – березень 1939 р.) / І. Боровець // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2021. — Вип. 30. — С. 284-303. — Бібліогр.: 48 назв. — укр. 2415-7198 DOI: doi.org/10.15407/mzu2021.30.284 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/188859 94:327(438+437.6)“1938/1939” uk Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки Інститут історії України НАН України