Арктична політика КНР: виклики регіональній безпеці (1990-ті – 2020-ті рр.)
У статті проаналізовано еволюцію арктичної політики Китаю, яка за три десятиліття розширилась від окремих полярних наукових досліджень до статусу країни-спостерігача в Арктичній раді та наявності державної арктичної стратегії. КНР та РФ налагодили взаємовигідне співробітництво в Арктичному регіон...
Збережено в:
Дата: | 2021 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2021
|
Назва видання: | Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/188864 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Арктична політика КНР: виклики регіональній безпеці (1990-ті – 2020-ті рр.) / О. Горобець // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2021. — Вип. 30. — С. 377-388. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraineid |
irk-123456789-188864 |
---|---|
record_format |
dspace |
institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
collection |
DSpace DC |
language |
Ukrainian |
topic |
З історії міжнародних відносин З історії міжнародних відносин |
spellingShingle |
З історії міжнародних відносин З історії міжнародних відносин Горобець, О. Арктична політика КНР: виклики регіональній безпеці (1990-ті – 2020-ті рр.) Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки |
description |
У статті проаналізовано еволюцію арктичної політики Китаю, яка за
три десятиліття розширилась від окремих полярних наукових досліджень
до статусу країни-спостерігача в Арктичній раді та наявності державної
арктичної стратегії. КНР та РФ налагодили взаємовигідне співробітництво в Арктичному регіоні в таких умовах, коли за багатьма напрямками
присутні принципові протиріччя між країнами.
Захід не мав довготермінової стратегії, здатної зреагувати на сучасні
виклики безпеки, зокрема в Арктичному регіоні. Коли у 2007–2008 роках
Росія вдалася до спроб повернути собі втрачені позиції на світовій арені,
Китай ставав все впливовішим гравцем у світі. Якщо до цього Арктика десятки років була за межами ліній суперництва, питання Крайньої Півночі, як арени військової конкуренції, почало посідати перші місця.
Окремий аспект – швидка мілітаризація Арктичного регіону після 2014
року, насамперед, через зміни в російській військовій стратегії, яка поширюється на Північ. Це призвело до напружених відносин між Сполученими Штатами та Росією. Китай поки не вдавався до розширення своєї військової потуги на Арктику. Тому військовим методам протиставляється китайська політика впливу в інфраструктурній та економічній сферах, а
також оцінюється їх ефективність. У статті здійснено аналіз перспектив Північного морського шляху
стати міжнародною морською транспортною артерією в умовах, коли РФ з 2014 року переправила значні військові ресурси в Арктику, зокрема для закріплення за собою прав на контроль Північного морського шляху. |
format |
Article |
author |
Горобець, О. |
author_facet |
Горобець, О. |
author_sort |
Горобець, О. |
title |
Арктична політика КНР: виклики регіональній безпеці (1990-ті – 2020-ті рр.) |
title_short |
Арктична політика КНР: виклики регіональній безпеці (1990-ті – 2020-ті рр.) |
title_full |
Арктична політика КНР: виклики регіональній безпеці (1990-ті – 2020-ті рр.) |
title_fullStr |
Арктична політика КНР: виклики регіональній безпеці (1990-ті – 2020-ті рр.) |
title_full_unstemmed |
Арктична політика КНР: виклики регіональній безпеці (1990-ті – 2020-ті рр.) |
title_sort |
арктична політика кнр: виклики регіональній безпеці (1990-ті – 2020-ті рр.) |
publisher |
Інститут історії України НАН України |
publishDate |
2021 |
topic_facet |
З історії міжнародних відносин |
url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/188864 |
citation_txt |
Арктична політика КНР: виклики регіональній безпеці (1990-ті – 2020-ті рр.) / О. Горобець // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2021. — Вип. 30. — С. 377-388. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
series |
Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки |
work_keys_str_mv |
AT gorobecʹo arktičnapolítikaknrviklikiregíonalʹníjbezpecí1990tí2020tírr |
first_indexed |
2023-10-18T23:09:23Z |
last_indexed |
2023-10-18T23:09:23Z |
_version_ |
1796157390751531008 |
spelling |
irk-123456789-1888642023-03-25T22:12:05Z Арктична політика КНР: виклики регіональній безпеці (1990-ті – 2020-ті рр.) Горобець, О. З історії міжнародних відносин У статті проаналізовано еволюцію арктичної політики Китаю, яка за три десятиліття розширилась від окремих полярних наукових досліджень до статусу країни-спостерігача в Арктичній раді та наявності державної арктичної стратегії. КНР та РФ налагодили взаємовигідне співробітництво в Арктичному регіоні в таких умовах, коли за багатьма напрямками присутні принципові протиріччя між країнами. Захід не мав довготермінової стратегії, здатної зреагувати на сучасні виклики безпеки, зокрема в Арктичному регіоні. Коли у 2007–2008 роках Росія вдалася до спроб повернути собі втрачені позиції на світовій арені, Китай ставав все впливовішим гравцем у світі. Якщо до цього Арктика десятки років була за межами ліній суперництва, питання Крайньої Півночі, як арени військової конкуренції, почало посідати перші місця. Окремий аспект – швидка мілітаризація Арктичного регіону після 2014 року, насамперед, через зміни в російській військовій стратегії, яка поширюється на Північ. Це призвело до напружених відносин між Сполученими Штатами та Росією. Китай поки не вдавався до розширення своєї військової потуги на Арктику. Тому військовим методам протиставляється китайська політика впливу в інфраструктурній та економічній сферах, а також оцінюється їх ефективність. У статті здійснено аналіз перспектив Північного морського шляху стати міжнародною морською транспортною артерією в умовах, коли РФ з 2014 року переправила значні військові ресурси в Арктику, зокрема для закріплення за собою прав на контроль Північного морського шляху. The article analyzes the evolution of China's Arctic policy, which has expanded over three decades from individual polar research to observer status in the Arctic Council and the existence of a state Arctic strategy. China and Russia have established mutually beneficial cooperation in the Arctic region in such conditions, when in many areas there are fundamental contradictions between the countries. The West did not have a long-term strategy capable of responding to current security challenges, including in the Arctic. When Russia tried to regain lost positions on the world stage in 2007-2008, China became an increasingly influential player in the world. If before the Arctic had been outside the lines of rivalry for decades, the question of the Far North as an arena of military competition began to take first place. China has become a long-term threat to both the United States and Russia. In previous years, with the help of the China, Moscow had the opportunity to receive the necessary investments and technologies for large-scale Arctic projects. The more Beijing attempts to establish itself as an influential player in the Arctic, the more the threat to other Arctic countries will grow. The Russian Federation has positioned itself as a leader in the region. The country's policy was aimed at strengthening this status through regional control and expansion of the military presence. This led to a response from the United States and NATO countries. In Russia it was assessed as a threat. The question arises as to what the strategy of the United States should be, and whether it will be possible to resist the costly arms race. If not, then the competition will be concentrated in the political and economic spheres. A particular aspect is the rapid militarization of the Arctic region after 2014, primarily due to changes in Russia's military strategy, which extends to the North. This has led to the tensions between the United States and Russia. China has not yet resorted to expand its military power in the Arctic. China's policy of economic and infrastructural influence is opposed to military methods. The effectiveness of Chinese non-military methods of influence is assessed. The article analyzes the prospects of the Northern Sea Route to become an international maritime transport artery at the time when the Russian Federation since 2014 has transferred significant military resources to the Arctic, including to secure the right to control the Northern Sea Route. 2021 Article Арктична політика КНР: виклики регіональній безпеці (1990-ті – 2020-ті рр.) / О. Горобець // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2021. — Вип. 30. — С. 377-388. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 2415-7198 DOI: doi.org/10.15407/mzu2021.30.377 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/188864 94(510):327.5 uk Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки Інститут історії України НАН України |