Республіка Польща в Раді Безпеки Організації Об'єднаних Націй (2018 – 2019) і українське питання

• Дата: 2022
• Автор: Козирська, А.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2022
• Назва видання: Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки
• Теми: Російсько-українська війна: геополітичний контекст
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/188937
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Республіка Польща в Раді Безпеки Організації Об'єднаних Націй (2018 – 2019) і українське питання / А. Козирська // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2022. — Вип. 31. — С. 38-61. — Бібліогр.: 50 назв. — укр.

Мета дослідження полягає у висвітленні діяльності представників Республіки Польща в Раді Безпеки ООН у статусі непостійного члена в 2018–2019 рр., зокрема стосовно вирішення питання врегулювання російсько-українського конфлікту. У реалізації мети використовувався метод контент-аналізу державних програмних документів, інтернет-порталів уряду Республіки Польща й ООН, наукової літератури. Проблемно-хронологічний метод дав змогу простежити історію участі Польської Республіки в ООН. Методологія спирається на принципи історизму й об’єктивності. Наукова новизна дослідження полягає в новому розумінні ролі польської дипломатії у РБ ООН після окупації Криму та початку гібридної війни РФ на Донбасі. Здійснений аналіз дозволив сформулювати наступні висновки. Республіка Польща — одна з держав-засновниць ООН — намагалася бути активним членом організації, зокрема шляхом участі в роботі її головних органів. Шість разів Польща обиралась непостійним членом Ради Безпеки. До основних пріоритетів польської дипломатії у РБ ООН у 2018–2019 рр. належали: пошана до міжнародного права, захист цивільного населення у збройних конфліктах, мир і безпека у Східній Європі. Багато уваги приділялось питанню російсько-українсько конфлікту, яке завдяки польській стороні не зникало з порядку денного органу й обговорювалось у різних контекстах. Польські делегати послідовно нагадували про негативний вплив порушення міжнародного права й угод Російською Федерацією, про ситуацію на окупованих теренах Криму й Донбасу та в Чорному й Азовському морях. Намагались представити наслідки окупації Криму й війни на Донбасі не лише як проблему регіональної безпеки, але і глобальний виклик для міжнародного правопорядку. Польська держава внесла вагомий вклад у формування і зміцнення міжнародної коаліції на підтримку України у протидії агресії Російської Федерації. Перешкодою в ефективному вирішенні українського питання була насамперед специфіка і склад РБ ООН, де непостійні члени відіграють лише обмежену роль, а один із постійних членів є країною-агресором. Приклад дебатів навколо вирішення українського питання ще раз доводить дефіцит глибинної реформи організації.