Республіка Польща в Раді Безпеки Організації Об'єднаних Націй (2018 – 2019) і українське питання
Мета дослідження полягає у висвітленні діяльності представників Республіки Польща в Раді Безпеки ООН у статусі непостійного члена в 2018–2019 рр., зокрема стосовно вирішення питання врегулювання російсько-українського конфлікту. У реалізації мети використовувався метод контент-аналізу державних пр...
Збережено в:
| Дата: | 2022 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2022
|
| Назва видання: | Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/188937 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Республіка Польща в Раді Безпеки Організації Об'єднаних Націй (2018 – 2019) і українське питання / А. Козирська // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2022. — Вип. 31. — С. 38-61. — Бібліогр.: 50 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-188937 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Російсько-українська війна: геополітичний контекст Російсько-українська війна: геополітичний контекст |
| spellingShingle |
Російсько-українська війна: геополітичний контекст Російсько-українська війна: геополітичний контекст Козирська, А. Республіка Польща в Раді Безпеки Організації Об'єднаних Націй (2018 – 2019) і українське питання Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки |
| description |
Мета дослідження полягає у висвітленні діяльності представників
Республіки Польща в Раді Безпеки ООН у статусі непостійного члена в
2018–2019 рр., зокрема стосовно вирішення питання врегулювання російсько-українського конфлікту. У реалізації мети використовувався метод контент-аналізу державних програмних документів, інтернет-порталів
уряду Республіки Польща й ООН, наукової літератури. Проблемно-хронологічний метод дав змогу простежити історію участі Польської
Республіки в ООН. Методологія спирається на принципи історизму й
об’єктивності. Наукова новизна дослідження полягає в новому розумінні
ролі польської дипломатії у РБ ООН після окупації Криму та початку
гібридної війни РФ на Донбасі.
Здійснений аналіз дозволив сформулювати наступні висновки.
Республіка Польща — одна з держав-засновниць ООН — намагалася
бути активним членом організації, зокрема шляхом участі в роботі її
головних органів. Шість разів Польща обиралась непостійним членом
Ради Безпеки. До основних пріоритетів польської дипломатії у РБ ООН у
2018–2019 рр. належали: пошана до міжнародного права, захист цивільного населення у збройних конфліктах, мир і безпека у Східній Європі.
Багато уваги приділялось питанню російсько-українсько конфлікту, яке
завдяки польській стороні не зникало з порядку денного органу й обговорювалось у різних контекстах. Польські делегати послідовно нагадували про негативний вплив порушення міжнародного права й угод
Російською Федерацією, про ситуацію на окупованих теренах Криму й
Донбасу та в Чорному й Азовському морях. Намагались представити
наслідки окупації Криму й війни на Донбасі не лише як проблему регіональної безпеки, але і глобальний виклик для міжнародного правопорядку.
Польська держава внесла вагомий вклад у формування і зміцнення міжнародної коаліції на підтримку України у протидії агресії Російської
Федерації. Перешкодою в ефективному вирішенні українського питання
була насамперед специфіка і склад РБ ООН, де непостійні члени відіграють лише обмежену роль, а один із постійних членів є країною-агресором. Приклад дебатів навколо вирішення українського питання ще
раз доводить дефіцит глибинної реформи організації. |
| format |
Article |
| author |
Козирська, А. |
| author_facet |
Козирська, А. |
| author_sort |
Козирська, А. |
| title |
Республіка Польща в Раді Безпеки Організації Об'єднаних Націй (2018 – 2019) і українське питання |
| title_short |
Республіка Польща в Раді Безпеки Організації Об'єднаних Націй (2018 – 2019) і українське питання |
| title_full |
Республіка Польща в Раді Безпеки Організації Об'єднаних Націй (2018 – 2019) і українське питання |
| title_fullStr |
Республіка Польща в Раді Безпеки Організації Об'єднаних Націй (2018 – 2019) і українське питання |
| title_full_unstemmed |
Республіка Польща в Раді Безпеки Організації Об'єднаних Націй (2018 – 2019) і українське питання |
| title_sort |
республіка польща в раді безпеки організації об'єднаних націй (2018 – 2019) і українське питання |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2022 |
| topic_facet |
Російсько-українська війна: геополітичний контекст |
| url |
http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/188937 |
| citation_txt |
Республіка Польща в Раді Безпеки Організації Об'єднаних Націй (2018 – 2019) і українське питання / А. Козирська // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2022. — Вип. 31. — С. 38-61. — Бібліогр.: 50 назв. — укр. |
| series |
Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки |
| work_keys_str_mv |
AT kozirsʹkaa respublíkapolʹŝavradíbezpekiorganízacííobêdnanihnacíj20182019íukraínsʹkepitannâ |
| first_indexed |
2023-10-18T23:09:31Z |
| last_indexed |
2023-10-18T23:09:31Z |
| _version_ |
1796157397541060608 |
| spelling |
irk-123456789-1889372023-03-28T18:15:15Z Республіка Польща в Раді Безпеки Організації Об'єднаних Націй (2018 – 2019) і українське питання Козирська, А. Російсько-українська війна: геополітичний контекст Мета дослідження полягає у висвітленні діяльності представників Республіки Польща в Раді Безпеки ООН у статусі непостійного члена в 2018–2019 рр., зокрема стосовно вирішення питання врегулювання російсько-українського конфлікту. У реалізації мети використовувався метод контент-аналізу державних програмних документів, інтернет-порталів уряду Республіки Польща й ООН, наукової літератури. Проблемно-хронологічний метод дав змогу простежити історію участі Польської Республіки в ООН. Методологія спирається на принципи історизму й об’єктивності. Наукова новизна дослідження полягає в новому розумінні ролі польської дипломатії у РБ ООН після окупації Криму та початку гібридної війни РФ на Донбасі. Здійснений аналіз дозволив сформулювати наступні висновки. Республіка Польща — одна з держав-засновниць ООН — намагалася бути активним членом організації, зокрема шляхом участі в роботі її головних органів. Шість разів Польща обиралась непостійним членом Ради Безпеки. До основних пріоритетів польської дипломатії у РБ ООН у 2018–2019 рр. належали: пошана до міжнародного права, захист цивільного населення у збройних конфліктах, мир і безпека у Східній Європі. Багато уваги приділялось питанню російсько-українсько конфлікту, яке завдяки польській стороні не зникало з порядку денного органу й обговорювалось у різних контекстах. Польські делегати послідовно нагадували про негативний вплив порушення міжнародного права й угод Російською Федерацією, про ситуацію на окупованих теренах Криму й Донбасу та в Чорному й Азовському морях. Намагались представити наслідки окупації Криму й війни на Донбасі не лише як проблему регіональної безпеки, але і глобальний виклик для міжнародного правопорядку. Польська держава внесла вагомий вклад у формування і зміцнення міжнародної коаліції на підтримку України у протидії агресії Російської Федерації. Перешкодою в ефективному вирішенні українського питання була насамперед специфіка і склад РБ ООН, де непостійні члени відіграють лише обмежену роль, а один із постійних членів є країною-агресором. Приклад дебатів навколо вирішення українського питання ще раз доводить дефіцит глибинної реформи організації. The purpose of the paper is to highlight the activities of the representatives of the Republic of Poland in the UN Security Council in the status of a nonpermanent member in 2018–2019, in particular regarding the resolving of the Russian-Ukrainian conflict. The method of content analysis of state program documents, Internet portals of the government of the Republic of Poland and the United Nations, and scientific literature was used in the implementation of the goal. The problem-chronological method made it possible to trace the history of the participation of the Republic of Poland in the UN. The methodology is based on the principles of historicism and objectivity. The scientific novelty of the research lies in the new understanding of the role of Polish diplomacy in the UN Security Council after the occupation of Crimea and the start of Russia's hybrid war in Donbas. The analysis made it possible to formulate the following conclusions. The Republic of Poland — one of the founding states of the UN — tried to be an active member of the organization, including by participating in the work of its main bodies. Poland was elected a non-permanent member of the Security Council six times. The main priorities of Polish diplomacy at the UN Security Council in 2018–2019 included: respect for international law, protection of civilians in armed conflicts, peace and security in Eastern Europe. Much attention was paid to the issue of the Russian-Ukrainian conflict, which, thanks to the Polish side, did not disappear from the body's agenda and was discussed in various contexts. The Polish delegates consistently reminded about the negative impact of the violation of international law and agreements by the Russian Federation, the situation in the occupied territories of Crimea and Donbas, and in the Black and Azov seas. They tried to present the consequences of the occupation of Crimea and the war in Donbas not only as a problem of regional security, but also as a global challenge to the international legal order. The Polish state made a significant contribution to the formation and strengthening of the international coalition in support of Ukraine in countering the aggression of the Russian Federation. An obstacle to an effective resolution of the Ukrainian issue was primarily the specificity and composition of the UN Security Council, where non-permanent members play only a limited role, and one of the permanent members is an aggressor country. The example of the debate surrounding the resolution of the Ukrainian issue once again proves the deficit of UN deep reform. 2022 Article Республіка Польща в Раді Безпеки Організації Об'єднаних Націй (2018 – 2019) і українське питання / А. Козирська // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2022. — Вип. 31. — С. 38-61. — Бібліогр.: 50 назв. — укр. 2415-7198 DOI: doi.org/10.15407/mzu2022.31.038 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/188937 94(100)(341.123:438)(477)“2018/2019” uk Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки Інститут історії України НАН України |