Адміністрування експорту українського вугілля до Османської імперії (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)
Період кінця ХІХ — початку ХХ ст. відзначався бурхливим економічним підйомом на українських землях. Перевищення обсягів виробництва над обсягами внутрішнього споживчого ринку спонукало підприємців експортувати вугілля насамперед до найближчих закордонних ринків. Важливим у цьому відношенні визнач...
Збережено в:
Дата: | 2022 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2022
|
Назва видання: | Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/188942 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Адміністрування експорту українського вугілля до Османської імперії (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) / І. Шандра // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2022. — Вип. 31. — С. 112-129. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | Період кінця ХІХ — початку ХХ ст. відзначався бурхливим економічним підйомом на українських землях. Перевищення обсягів виробництва
над обсягами внутрішнього споживчого ринку спонукало підприємців
експортувати вугілля насамперед до найближчих закордонних ринків.
Важливим у цьому відношенні визначався ринок Османської імперії.
Дослідження експортного напряму комерційної діяльності українських
підприємців стало можливим у результаті залучення широкого спектра
джерел: урядові й підприємницькі статистичні довідники, діловодні
документи представницьких організацій, статті з тогочасних періодичних видань, архівні матеріали тощо. Експортні дії українських підприємців проаналізовані у статті з погляду впровадження організаційних і
логістичних прийомів для реалізації експортних завдань, вивчення світового досвіду та використання найуспішніших і найдієвіших механізмів впливу на процес завоювання іноземних ринків збуту. У праці показано,
що українські підприємці вдавалися до найрізноманітніших засобів популяризації своїх товарів: від ділових зустрічей до участі у «Плавучій виставці». У статті робиться висновок, що, попри всі зусилля, українські
підприємці мали задовольнитися зростаючим внутрішнім попитом, програвши у експортній конкуренції більш розвиненим країнам. Ідея українських торгово-промислових кіл щодо організації постійного торгового
представництва в Константинополі у вигляді торгової палати, що
зародилася на початку ХХ ст., була реалізована лише на сучасному етапі
взаємовигідних партнерських відносин між Україною й Туреччиною. |
---|