Обрання на болгарський престол Фердинанда Кобурга у громадсько-політичному й науковому дискурсі Російської імперії
Метою статті є характеристика рефлексії російських істориків, журналістів і публіцистів щодо обрання Фердинанда Кобурга князем Болгарії. Для її досягнення ми послуговувалися поняттям громадсько-політичного й наукового дискурсу, що розуміється нами як сукупність текстів: статей, монографій, інформ...
Збережено в:
Дата: | 2022 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2022
|
Назва видання: | Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/188948 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Обрання на болгарський престол Фердинанда Кобурга у громадсько-політичному й науковому дискурсі Російської імперії / Д. Миколенко // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2022. — Вип. 31. — С. 229-241. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | Метою статті є характеристика рефлексії російських істориків,
журналістів і публіцистів щодо обрання Фердинанда Кобурга князем
Болгарії. Для її досягнення ми послуговувалися поняттям громадсько-політичного й наукового дискурсу, що розуміється нами як сукупність
текстів: статей, монографій, інформаційних повідомлень, карикатур,
публіцистики, а також результат соціальних, політичних, інтернаціональних, культурних, прагматичних, когнітивних і філологічних, філософських чинників, характерних для Росії наприкінці ХІХ — на початку
ХХ ст. Дискурс російської громадськості щодо обрання на болгарський
престол Фердинанда Кобурга вперше постав предметом спеціального
наукового дослідження. Інтерес російських інтелектуалів до вказаної
події зумовлювався важливим значенням Болгарії у геополітичних планах
Санкт-Петербурга. Оцінки російської громадськості залежали від позиції царського уряду. Самодержавний режим безумовно впливав на думку
інтелектуалів, а імперський наратив навіть після Революції 1905 р.
продовжував значною мірою визначати оціночні підходи як ліберальних,
так і консервативних авторів. Водночас упродовж усього досліджуваного нами періоду можна простежити відмінності у сприйнятті
факту обрання Кобурга на болгарський престол представниками різних політичних напрямів. |
---|