Обрання на болгарський престол Фердинанда Кобурга у громадсько-політичному й науковому дискурсі Російської імперії

Метою статті є характеристика рефлексії російських істориків, журналістів і публіцистів щодо обрання Фердинанда Кобурга князем Болгарії. Для її досягнення ми послуговувалися поняттям громадсько-політичного й наукового дискурсу, що розуміється нами як сукупність текстів: статей, монографій, інформ...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2022
Автор: Миколенко, Д.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2022
Назва видання:Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки
Теми:
Онлайн доступ:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/188948
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Обрання на болгарський престол Фердинанда Кобурга у громадсько-політичному й науковому дискурсі Російської імперії / Д. Миколенко // Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки: міжвід. зб. наук. пр. — 2022. — Вип. 31. — С. 229-241. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Метою статті є характеристика рефлексії російських істориків, журналістів і публіцистів щодо обрання Фердинанда Кобурга князем Болгарії. Для її досягнення ми послуговувалися поняттям громадсько-політичного й наукового дискурсу, що розуміється нами як сукупність текстів: статей, монографій, інформаційних повідомлень, карикатур, публіцистики, а також результат соціальних, політичних, інтернаціональних, культурних, прагматичних, когнітивних і філологічних, філософських чинників, характерних для Росії наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. Дискурс російської громадськості щодо обрання на болгарський престол Фердинанда Кобурга вперше постав предметом спеціального наукового дослідження. Інтерес російських інтелектуалів до вказаної події зумовлювався важливим значенням Болгарії у геополітичних планах Санкт-Петербурга. Оцінки російської громадськості залежали від позиції царського уряду. Самодержавний режим безумовно впливав на думку інтелектуалів, а імперський наратив навіть після Революції 1905 р. продовжував значною мірою визначати оціночні підходи як ліберальних, так і консервативних авторів. Водночас упродовж усього досліджуваного нами періоду можна простежити відмінності у сприйнятті факту обрання Кобурга на болгарський престол представниками різних політичних напрямів.