Польсько-латинський макаронізм і «слов’яноруська» мова
Предметом статті є генеза українсько-церковнослов’янського гібридного мовлення, популярного в кінці XVII—XVIII ст., та підстави його поширення в літературі. На думку автора, звернення до церковнослов’янської мови як до релігійно-культурного маркера, що має статусні переваги, не було основним і нез...
Збережено в:
| Видавець: | Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2022 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2022
|
| Назва видання: | Слово і Час |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/189484 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Цитувати: | Польсько-латинський макаронізм і «слов’яноруська» мова / Р. Кисельов // Слово і Час. — 2022. — № 4. — С. 3-17. — Бібліогр.: 26 назв. — укp. |
Репозиторії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | Предметом статті є генеза українсько-церковнослов’янського гібридного
мовлення, популярного в кінці XVII—XVIII ст., та підстави його поширення в літературі. На думку автора, звернення до церковнослов’янської мови як до релігійно-культурного маркера, що має статусні переваги, не
було основним і незалежним чинником у розвиткові цієї практики. Так
само не мав вирішального значення російський вплив. Найбільше стимулював т. зв. слов’яноруську мову саме латинсько-польський мовний макаронізм, який і завдяки традиції послуговуватися таким типом мовлення,
і через освіту був закріплений у суспільній свідомості як норма. А отже,
творення гібридних українсько-церковнослов’янських текстів було для
українців ще одним способом реалізації своєї-таки розумової звички, виробленої регулярним використанням польсько-латинської мовної суміші. |
|---|