Жорновий камінь серця: зі спостережень над метафорикою Григорія Сковороди
Віршові твори Григорія Сковороди постають оптимальною формою дискурсивного втілення етико-релігійних і художніх концепцій завдяки місткості й багатозначності їхньої образної мови. Свідченням цього є конотативний простір образу каменя у збірці «Сад божественных пѣсней». У віршах Сковороди маємо к...
Збережено в:
Дата: | 2022 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
2022
|
Назва видання: | Слово і Час |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/190132 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Жорновий камінь серця: зі спостережень над метафорикою Григорія Сковороди / І. Ісіченко // Слово і Час. — 2022. — № 5. — С. 3-16. — Бібліогр.: 48 назв. — укp. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | Віршові твори Григорія Сковороди постають оптимальною формою
дискурсивного втілення етико-релігійних і художніх концепцій завдяки
місткості й багатозначності їхньої образної мови. Свідченням цього
є конотативний простір образу каменя у збірці «Сад божественных
пѣсней». У віршах Сковороди маємо кілька варіантів цього образу. Це
гори, скеля (Петра, кифа / кефа), алмаз («адамант»), кремінь. Камінь
символізує оприявнення трансцендентних вартостей у світі людських
взаємин, здатних бути надійною основою для захисту від життєвих катаклізмів і творення нового. Ланцюг варіантів образу каменя вводиться
в конотаційну орбіту серця як місця зустрічі минущого і трансцендентного. Прихід Бога у внутрішній світ людини метафорично описується як
висікання вогню кременем об кресало або ж перетирання жорнами зерна
на борошно. Образ каменя стає одним із найбільш важливих структуротвірних елементів збірки. |
---|