Довгострокові фактори і тенденції розвитку паливно-енергетичного комплексу України

• Дата: 2022
• Автори: Череватський, Д.Ю., Вольчин, І.А.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут економіки промисловості НАН України 2022
• Назва видання: Економіка промисловості
• Теми: Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/190797
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Довгострокові фактори і тенденції розвитку паливно-енергетичного комплексу України / Д.Ю. Череватський, І.А. Вольчин // Економіка промисловості. — 2022. — № 1 (97). — С. 5-31. — Бібліогр.: 32 назв. — укр.

Метою статті є визначення довгострокових факторів і тенденцій розвитку світової енергетики та їх адаптація до українських реалій. Робота містить вступ, три розділи (головні тенденції розвитку світового паливно-енергетичного комплексу; аналіз нинішнього стану паливно-енергетичного комплексу України; довгострокові фак¬тори і тенденції розвитку національного паливно-енергетичного комплексу) та висновки. Обґрунтовано, що сучасні зміни світової енергетики (Grand Transit) обумовлені ідеологією сталого розвитку і мають характер позачергової зміни техноценозу, переходу від використання викопного палива до енергетики на відновлюваних джерелах, переважно вітрової та фотовольтаїчної природи. Разом із тим головними тенденціями Великого переходу є трилемізація і політизація енергетики. Складові трилемізації: енергетична безпека, рівність енергетичного доступу та екологічна сталість. Існують три сценарії розвитку глобальної енергетичної сфери: «незакінчена симфонія»; «сучасний джаз» і «хардрок», які відрізняються за ступенем екологізації та доступністю енергетичних ресурсів. Політичні мотиви стають усе більше значущими на всіх рівнях – від глобального до місцевого, великі актори лобіюють свої інтереси, відзначається активність структур з атомної енергетики, потужних паливних компаній, власників газотранспортних і газорозподільчих компаній. В Україні трансформаційні процеси тривають на тлі низької екологічної придатності та великої зношеності паливно-енергетичного сектору й інфраструктури, політичної та економічної нестабільності. Вимоги декарбонізації створюють виклики самому існуванню вугільної енергетики, яка є основною складовою енергогенеруючого фонду країни, та регіонам розміщення шахт. Як перспективні розглянуто варіанти розвитку водневої/амонійної енергетики у вигляді вертикально інтегрованих енергетико-хімічних систем за участю АЕС і реформованих вугільних ТЕС; енергетичної диверсифікації шахтарських регіонів; створення віртуальних електростанцій базі установок гідродинамічного нагрівання води.