Завдання цифрової трансформації науково-інформаційного середовища

У статті обговорюються питання розбудови інтероперабельних науково-інформаційних структур, що базуються на використанні сучасних інформаційних технологій. Визначаються завдання щодо створення теоретико-методологічних засад розвитку українського фрагменту глобального циф- рового інтероперабельного се...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2023
Автори:	Копанєва, В.О., Костенко, Л.Й., Новицький, О.В., Резніченко, В.А.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут програмних систем НАН України 2023
Назва видання:	Проблеми програмування
Теми:	Інформатизація наукових досліджень
Онлайн доступ:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/191022
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Завдання цифрової трансформації науково-інформаційного середовища / В.О. Копанєва, Л.Й. Костенко, О.В. Новицький, В.А. Резніченко // Проблеми програмування. — 2023. — № 1. — С. 3-10. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-191022
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1910222023-06-25T21:50:40Z Завдання цифрової трансформації науково-інформаційного середовища Копанєва, В.О. Костенко, Л.Й. Новицький, О.В. Резніченко, В.А. Інформатизація наукових досліджень У статті обговорюються питання розбудови інтероперабельних науково-інформаційних структур, що базуються на використанні сучасних інформаційних технологій. Визначаються завдання щодо створення теоретико-методологічних засад розвитку українського фрагменту глобального циф- рового інтероперабельного середовища наукових знань. Підкреслюється важливість наявності постійної та однозначної ідентифікації цифрових ресурсів для забезпечення їхньої доступності та можливості повторного використання. Пропонується синергетичний підхід до побудови інте- грованого цифрового середовища видавництв і бібліотек. Приділяється увага необхідності створення в Україні центру кооперативної каталогізації для за- безпечення одноразового введення наукових даних та їх наступного багаторазового та багатоас- пектного використання всіма зацікавленими інституціями. Наголошується на необхідності кар- динального вирішення проблеми функціональної взаємодії конгломерату науково-інформаційних структур, що потребуватиме розробки нового покоління інформаційних систем, в яких проблема інтероперабельності розглядатиметься однією з основних. Констатуються успіхи України у створенні електронних репозитаріїв. Ставиться завдання трансформації функціонуючої системи «Бібліометрики української науки» в Національну бібліометрику України. Пропонується концептуальна модель національної бібліометрики. The article discusses the issues of building interoperable scientific and informational structures based on the use of modern information technologies. Tasks related to the creation of theoretical and methodological foundations for the development of the Ukrainian fragment of the global digital interoperable environment of scientific knowledge are defined. The importance of permanent and unambiguous identification of digital resources to ensure their availability and reusability is noted. A synergistic approach to building an integrated digital environment of publishing houses and libraries is proposed. Attention is paid to the need to create a cooperative cataloging center in Ukraine to ensure one-time entry of scientific data and their subsequent multiple and multifaceted use by all interested institutions. The need for a fundamental solution to the problem of functional interaction of the conglomerate of scientific and information structures is emphasized, which will require the development of a new genera tion of information systems in which the problem of interoperability will be considered one of the main ones. Ukraine’s successes in creating electronic repositories are noted. The task of transforming functioning of the system «Bibliometrics of Ukrainian Science» into the National Bibliometrics of Ukraine is set. A conceptual model of National Bibliometrics is proposed. 2023 Article Завдання цифрової трансформації науково-інформаційного середовища / В.О. Копанєва, Л.Й. Костенко, О.В. Новицький, В.А. Резніченко // Проблеми програмування. — 2023. — № 1. — С. 3-10. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 1727-4907 DOI: http://doi.org/10.15407/pp2023.01.003 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/191022 004.91 uk Проблеми програмування Інститут програмних систем НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Інформатизація наукових досліджень Інформатизація наукових досліджень
spellingShingle	Інформатизація наукових досліджень Інформатизація наукових досліджень Копанєва, В.О. Костенко, Л.Й. Новицький, О.В. Резніченко, В.А. Завдання цифрової трансформації науково-інформаційного середовища Проблеми програмування
description	У статті обговорюються питання розбудови інтероперабельних науково-інформаційних структур, що базуються на використанні сучасних інформаційних технологій. Визначаються завдання щодо створення теоретико-методологічних засад розвитку українського фрагменту глобального циф- рового інтероперабельного середовища наукових знань. Підкреслюється важливість наявності постійної та однозначної ідентифікації цифрових ресурсів для забезпечення їхньої доступності та можливості повторного використання. Пропонується синергетичний підхід до побудови інте- грованого цифрового середовища видавництв і бібліотек. Приділяється увага необхідності створення в Україні центру кооперативної каталогізації для за- безпечення одноразового введення наукових даних та їх наступного багаторазового та багатоас- пектного використання всіма зацікавленими інституціями. Наголошується на необхідності кар- динального вирішення проблеми функціональної взаємодії конгломерату науково-інформаційних структур, що потребуватиме розробки нового покоління інформаційних систем, в яких проблема інтероперабельності розглядатиметься однією з основних. Констатуються успіхи України у створенні електронних репозитаріїв. Ставиться завдання трансформації функціонуючої системи «Бібліометрики української науки» в Національну бібліометрику України. Пропонується концептуальна модель національної бібліометрики.
format	Article
author	Копанєва, В.О. Костенко, Л.Й. Новицький, О.В. Резніченко, В.А.
author_facet	Копанєва, В.О. Костенко, Л.Й. Новицький, О.В. Резніченко, В.А.
author_sort	Копанєва, В.О.
title	Завдання цифрової трансформації науково-інформаційного середовища
title_short	Завдання цифрової трансформації науково-інформаційного середовища
title_full	Завдання цифрової трансформації науково-інформаційного середовища
title_fullStr	Завдання цифрової трансформації науково-інформаційного середовища
title_full_unstemmed	Завдання цифрової трансформації науково-інформаційного середовища
title_sort	завдання цифрової трансформації науково-інформаційного середовища
publisher	Інститут програмних систем НАН України
publishDate	2023
topic_facet	Інформатизація наукових досліджень
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/191022
citation_txt	Завдання цифрової трансформації науково-інформаційного середовища / В.О. Копанєва, Л.Й. Костенко, О.В. Новицький, В.А. Резніченко // Проблеми програмування. — 2023. — № 1. — С. 3-10. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
series	Проблеми програмування
work_keys_str_mv	AT kopanêvavo zavdannâcifrovoítransformacíínaukovoínformacíjnogoseredoviŝa AT kostenkolj zavdannâcifrovoítransformacíínaukovoínformacíjnogoseredoviŝa AT novicʹkijov zavdannâcifrovoítransformacíínaukovoínformacíjnogoseredoviŝa AT rezníčenkova zavdannâcifrovoítransformacíínaukovoínformacíjnogoseredoviŝa
first_indexed	2025-07-16T14:37:38Z
last_indexed	2025-07-16T14:37:38Z
_version_	1837814689466155008
fulltext	3 Інформатизація наукових досліджень УДК 004.91 http://doi.org/10.15407/pp2023.01.003 В.О. Копанєва, Л.Й. Костенко, О.В. Новицький, В.А. Резніченко ЗАВДАННЯ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ НАУКОВО- ІНФОРМАЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА У статті обговорюються питання розбудови інтероперабельних науково-інформаційних структур, що базуються на використанні сучасних інформаційних технологій. Визначаються завдання щодо створення теоретико-методологічних засад розвитку українського фрагменту глобального циф- рового інтероперабельного середовища наукових знань. Підкреслюється важливість наявності постійної та однозначної ідентифікації цифрових ресурсів для забезпечення їхньої доступності та можливості повторного використання. Пропонується синергетичний підхід до побудови інте- грованого цифрового середовища видавництв і бібліотек. Приділяється увага необхідності створення в Україні центру кооперативної каталогізації для за- безпечення одноразового введення наукових даних та їх наступного багаторазового та багатоас- пектного використання всіма зацікавленими інституціями. Наголошується на необхідності кар- динального вирішення проблеми функціональної взаємодії конгломерату науково-інформаційних структур, що потребуватиме розробки нового покоління інформаційних систем, в яких проблема інтероперабельності розглядатиметься однією з основних. Констатуються успіхи України у ство- ренні електронних репозитаріїв. Ставиться завдання трансформації функціонуючої системи «Бібліометрики української науки» в Національну бібліометрику України. Пропонується концептуальна модель національної бібліо- метрики. Ключові слова: інформаційні технології, електронний інформаційний ресурс, ідентифікація ре- сурсів, каталогізація, інтероперабельність, електронний репозітарій, бібліометрика, концепту- альна модель. © В.О. Копанєва, Л.Й. Костенко, О.В. Новицький, В.А. Резніченко, 2023 ISSN 1727-4907. Проблеми програмування. 2023. № 1 Вступ В Україні продукується весь спектр науково-інформаційних ресурсів (бібліогра- фічних, реферативних, оглядово-аналітич- них і повнотекстових тощо). Констатуючи видове розмаїття цих ресурсів, слід зазначи- ти, що функціональна взаємодія (інтеропе- рабельність) науково-інформаційних струк- тур, які здійснюють їх первинне введення та наступне аналітико-синтетичне опрацю- вання, реалізується не повною мірою. По- рушується принцип одноразового введення наукових даних та їх наступного багатора- зового і/та багатоаспектного використання всіма зацікавленими інституціями. Реаліза- ція цих завдань більш-менш започаткована. Однак принцип функціональної взаємодії (інтероперабельность) враховується недо- статньо. Наукові дослідження створюють по- стійно зростаючі обсяги цифрових дослід- ницьких даних, які залежать від даних для перевірки результатів, проведення нових досліджень і обміну висновками. У цьому контексті в Україні донедавна бракувало постійного підходу до доступу, ідентифіка- ції, спільного використання та повторного використання наборів даних адаптованих до умов українських умов на шляху транс- формації та інтеграції до світової наукової спільноти. У статті визначено підхід до розбу- дови інтероперабельних науково-інформа- ційних структур, що базуються на викорис- танні технології OAI/PMH (Open Archives Initiative Protocol for Metadata Harvesting). У Житомирському державному університе- ті імені Івана Франка такий підхід дозволив сформувати інтегрований довідково-пошу- ковий апарат 76 інституційних депозитаріїв вітчизняних інституцій. У Національному технічному університеті України «Київ- ський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» цей підхід дозволив розгорну- ти формування зібрання «Наукової періоди- ки України». Метою даної статті є визначення теоретико-методологічних засад створення українського фрагменту глобального циф- 4 Інформатизація наукових досліджень рового інтероперабельного середовища на- укових знань. Створення такого середовища вима- гає вирішення масштабних завдань, а саме: − створення вітчизняного аналогу Books In Print; − започаткування профілізації укра- їнських науковців; − забезпечення повторного виростан- ня та поширення результатів наукових до- сліджень; − розвиток інтероперабельної версії зібрання «Наукової періодики України»; − розвиток системи вітчизняних ін- стутиційних репозитаріїв; − інтеграція з міжнародними систе- мами підтримки наукових досліджень; − трансформацію системи «Бібліо- метрики української науки» в Національну бібліометрику України. Можна стверджувати про наявність у нашій державі суттєвих досягнень у роз- будові сімейства інформаційних систем і комунікацій зі значними загальнодержавни- ми цифровими ресурсами [1]. Видавнича і бібліотечна галузі в нашій державі, з одного боку, тісно співпрацюють (бібліотеки – спо- живачі видавничої продукції), а з іншого, – між ними немає функціональної взаємодії. Налагодження такої взаємодії й досягнення якісно нового рівня синергії видавничої та бібліотечної сфер – проблема, що наразі не вирішена. Пов’язані проєкти в сфері бібліографії та обміну інформацією Одним із основник компонентів су- часних бібліометричних систем є постій- ні ідетифікатори. Постійна та однозначна ідентифікація цифрових ресурсів є фунда- ментальною проблемою для забезпечення їхньої доступності та можливості повтор- ного використання з часом [2]. Ці іденти- фікатори інформаційних ресурсів (ІІР) віді- грають важливу роль у стійкій ідентифікації наукових статей, наборів даних, профілів авторів та інших цифрових артефактів. ІІР є важливим компонентом наукової кому- нікаційної інфраструктури, оскільки вони з меншою ймовірністю призводять до по- шкоджених посилань, ніж традиційні гіпер- посилання, тому що вони відокремлюють ідентифікатор від розташування цифрового ресурсу в Інтернеті. Це забезпечує постійне посилання на наукові записи. Кілька загально відомих організацій уже надають послуги для постійної іденти- фікації наукових об’єктів. Crossref і DataCite забезпечують постійну ідентифікацію на- укових статей і наборів даних на основі DOI відповідно, тоді як ORCID [3] забезпечує постійну ідентифікацію дослідників. Існує кілька нових схем ідентифікації, включаю- чи Реєстр дослідницьких організацій (ROR) для організацій. Пропонується синергетичний підхід до побудови інтегрованого цифрового се- редовища видавництв і бібліотек. Його пер- шим етапом слід обрати започаткування ко- оперативного формування вітчизняної бази Books Іn Print з бібліографічною інформаці- єю про видання в друці та цифровими вер- сіями цих видань (за їх наявності). − Books Іn Print розглядається як ба- гатофункціональна структура, що виступа- тиме: − онлайновим посередником «книго- видавці-споживачі»; − інформаційно-комунікаційним ядром книжкового інтернет-магазину; − інструментом сприяння центра- лізованому комплектуванню бібліотечних фондів і формування загальнодержавного репозитарію електронних версій друкова- них видань; − джерелом для організації міжна- родного книгообміну [1]. Констатуючи видове розмаїття цих ре- сурсів, слід зазначити, що функціональна вза- ємодія (інтероперабельність) науково-інфор- маційних структур, які здійснюють їх пер- винне введення та наступне аналітико-синте- тичне опрацювання реалізується не повною мірою. Порушується принцип одноразового введення наукових даних та їх наступного ба- гаторазового і/та багатоаспектного викорис- тання всіма зацікавленими інституціями. Причиною такої ситуації є відсут- ність в Україні центру кооперативної ка- талогізації. Про створення такої інституції постійно йшлося на різних форумах, однак в площину практичної реалізації не перехо- дило. Необхідно наголосити на нагальності вирішення цього завдання, оскільки тися- 5 Інформатизація наукових досліджень чоразове дублювання у створенні бібліогра- фічних записів про поточні надходження до сукупного фонду бібліотечних книгозбірень є неприпустимим. Вирішення цього завдан- ня слід покласти на Книжкову палату Укра- їни імені Івана Федорова та Національні бі- бліотеки, якіє отримувачами обов’язкового безоплатного примірника документів. Поетапна реалізація цих функцій до- зволить створити сучасну архітектуру єди- ного видавничого і бібліотечно-інформацій- ного середовища України, а також активізу- вати розповсюдження друкованих видань і їхніх цифрових версій із дотриманням ав- торського права. Актуальність реалізації та- кого проєкту зростає в умовах масштабного переходу до дистанційних форм діяльності в усіх сферах економіки, освіти й науки. Однією із задач створення такої плат- форми є сприяння та підтримка моніторин- гу наукової комунікації й відкритості науки із подальшою інтеграцією з європейським бібліографічним та науковим простором. Сервіси, які функціонуватимуть в такому середовищі, будуть збирати бібліографічну інформацію, відомості про цитування, фор- муючи тим самим певний набір зв’язаних інформаційних ресурсів, які формуються з наукових результатів, публікацій, спільно- ти, організації та джерел даних. Наразі в Україні використовуються кілька бібліотечно-інформаційних систем. У цих системах відпрацьовані наступні модулі: «Комплектатор», «Каталогізатор», «Книговидача» тощо. Але вони не забезпе- чують функціональної взаємодії. Вбачаєть- ся доцільною розробка інтегрованого довід- ково-пошукового апарату з єдиною точкою доступу до всіх ресурсів. Репозитарії як джерела бібліографічної інформації Останнім часом особливої актуаль- ності набуває отримання інформації про зростаючий потік зарубіжних публікацій українських науковців. Тому вкрай важли- во провести всі необхідні дослідження для започаткування реферування української наукової екстеріорики. Необхідно створи- ти інтегрований ресурс з інформацією про публікації українських учених у зарубіжних виданнях. Слід наголосити, що вагоме місце в інтероперабельному сегменті цифрових ресурсах України займає зібрання науко- вої періодики, яке підтримується Видав- ничою службою «УРАН» (Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікор- ського»). Цей ресурс розвивається на за- садах партнерства видавців та бібліотек України. Зацікавленість засновників журна- лів у представленні свого доробку полягає в багатофункціональності її технологічної платформи, що підтримує міжнародні ви- давничі стандарти та інтероперабельні про- токоли обміну інформацією, і забезпечує повний цикл редакційного опрацьовування, публікації та супроводження періодичних видань (зокрема, участь у наукометричних ініціативах проєкту). Цю поширену в світі інтероперабельну платформу для підтрим- ки журналів (Open Journal Systems), крім Видавничої служби «Уран», використовує значна кількість вітчизняних університетів і академічних інститутів [1]. Водночас, слід також наголосити, на необхідності кардинального вирішення про- блеми функціональної взаємодії конгломе- рату науково-інформаційних структур. Це потребуватиме розробки нового покоління інформаційних систем, в яких проблема ін- тероперабельності розглядатиметься одні- єю з основних уже на етапі їх проєктування. Поряд із зібраннями періодики фор- муються повнотекстові ресурси. З часом зібрання цих ресурсів почали іменувати «репозитаріями». Це не уточнення назви, а кардинальна зміна концептуальних засад наукових комунікацій. Їхня принципова від- мінність від електронних бібліотек полягає в тому, що такі репозитарії являють собою інтегроване дослідницьке, науково-видав- ниче та бібліотечно-інформаційне середо- вище певної інституції, побудоване за прин- ципом відкритого доступу. Це передбачає публікацію ресурсів за відритими ліцензія- ми, а також спонукає авторів до самоархі- вування власних результатів. [4]. Прикладом єдиної точки доступу до ресурсів репозитаріїв українських ін- ституцій і його інтегрувальним елементом є система «Simple Search Metadata in Open Ukraine Archives» (https://oai.org.ua). Вона 6 Інформатизація наукових досліджень підтримується Інститутом програмних сис- тем НАН України, Житомирським держав- ним університетом імені Івана Франка та Інститутом інформаційних технологій і за- собів навчання НАПН України [5]. У систе- мі станом на початок 2023 р. представлено 76 репозитаріїв університетів і наукових установ. Слід наголосити, що повні тексти публікацій зберігаються в інституційних репозитаріях, а в точці доступу знаходяться лише їхні метадані. У першому наближен- ні цю систему слід розглядати як зведений електронний каталог контенту репозитаріїв. Актуалізація такого каталогу здійснюється щодобово з використанням технології OAI/ PMH (Open Archives Initiative Protocol for Metadata Harvesting) [6]. Згідно з технологією OAI, передбача- ється матеріалізована інтеграція в єдиному репозитарії не власне інформаційних ре- сурсів, що цікавлять користувачів системи інтеграції, а представлених певним стан- дартним чином метаданих, що описують колекції інформаційних ресурсів джерел відповідного архіву і окремі елементи цих колекцій [7]. Ця технологія дозволяє авто- матизовано збирати метадані цифрових ма- теріалів (елементи бібліографічних описів книг, статей тощо) для їхнього упорядку- вання та виявлення потрібної користувачам інформації в сімействі репозитаріїв. Проєкти створення та інтеграції інформаційних ресурсів репозитаріїв ін- тенсивно розвиваються в усьому світі. Станом на початок 2022 р. за їх кількістю наша держава входила до першої двад- цятки. Про це свідчить наведена ниж- че (рис. 1) діаграма, згенерована систе- мою OpenDOAR (Directory of Open Access Repositories), що являє собою глобальний реєстр репозитаріїв відкритого доступу (підтримується Ноттінгемським універси- тетом, Велика Британія). В основі розвитку та поширення ін- формації лежить доступ, використання та повторне використання даних. Завдання трансформації функціо- нуючої системи «Бібліометрики україн- ської науки» в Національну бібліометри- ку України потребує визначення критеріїв для віднесення до цієї системи профілів, створених в інших державах. Враховуючи коеволюційний характер розвитку та се- мантичну спорідненість термінів бібліогра- Рис. 1. Розподіл репозитаріїв за країнами (Джерело https://v2.sherpa.ac.uk/view/repository_visualisations/1.html) 7 Інформатизація наукових досліджень фія і бібліометрія, вбачається доцільним у процесі визначення критеріїв віднесення бібліометричних профілів до національно- го сегменту глобального бібліометричного середовища використати підходи, запро- поновані В. Омельчуком щодо друкованих праць, а саме: − твори друку, видані українською мовою незалежно від місця видання; − твори друку всіма мовами, видані на території сучасної України; − твори друку про Україну й укра- їнський народ, видані в усьому світі всіма мовами; − твори друку, авторами яких є укра- їнці, українські установи, заклади, органі- зації та об’єднання, видані в усьому світі, всіма мовами, незалежно від їх змісту» [8]. У праці «Бібліотека як центр збере- ження інформаційних ресурсів Інтернету» обґрунтовано доцільність застосування ви- щезгаданих критеріїв і під час опрацювання мережевих джерел інформації [8]. Автори статті переконані, що до сег- менту Національної бібліометрики України слід віднести: − бібліометричні профілі україн- ською мовою незалежно від місця створен- ня; − бібліометрічні профілі, створені ві- тчизняними вченими на теренах сучасної України; − бібліометрічні профілі про Україну й український народ, створені в усьому світі всіма мовами; − бібліометричні профілі, створені українцями, українськими установами, за- кладами, організаціями та об’єднаннями, створені в усьому світі, всіма мовами, неза- лежно від змісту. Національна бібліометрика України є джерельною базою для надання суспіль- ству статистичної інформації про галузеву, відомчу та регіональну структуру науки України. Виокремлення впорядкованого Національного сегменту дозволяє постави- ти питання про визначення місця України в глобальному бібліометричному середовищі та підготовки аналітичних матеріалів для оптимізації співпраці з українознавчими інституціями. Важливим є відстеження тен- денцій розвитку зарубіжних українознавчих структур і підготовки інформаційно-аналі- тичних матеріалів для сфери державного управління та наукових інституцій з метою підвищення ефективності використання державних коштів. Концептуальна модель цифрової транс- формації Джерельною базою проєкту стане Національний сегмент глобального бібліо- метричного середовища, в якому відобра- жено інтелектуальний внесок нації в сві- тову науку, освіту та культуру за всі часи в усіх країнах. Наукометричний інструментарій проєкту, крім так званої цитатної нумероло- гії, міститиме експертні висновки, отримані з використанням алгоритмічно-програмно- го інструментарію аналітичних обчислень: порівняльний та контент аналізи, матеріали альтернативних метрик, інформаційно-ана- літичні огляди тощо. Проєкт забезпечуватиме розширений спектр інформаційних послуг управлін- ським структурам за рахунок удосконален- ня традиційних форм та методів цієї діяль- ності і створення нових геоінформаційних технологій, що інтегруватимуть роботу з базами даних, процедури математичного аналізу і методи наочно-просторового на- ведення результатів щодо завдань нако- пичення, обробки і надання користувачам інформації. Така система має відповідати принципам FAIR [9], тобто забезпечувати можливість пошуку, бути доступною, су- місною та має уможливлювати повторне використання. Досягнення цих задач вбача- ється через використання стандартизовані протоколів та технологій обміну інформа- ції. Відповідно до даних принципів в [10] запропонована концептуальна модель, яка відображає основні структурні компоненти проєкту. Джерелом даних для бібліографіч- ної інформації будуть наукові репозитарії України, бібліотечно-інформаційні систе- ми, національні видавництва та науковці. Інтегроване середовище містить в собі сервіси, які відповідатимуть за збір да- них та їхню інтеграцію. В цьому контексті розглядається поняття «інтероперабель- ність». Це здатність двох або більше систем чи компонентів до обміну інформацією, а 8 Інформатизація наукових досліджень також використання цієї інформації. Термін «інтероперабельність» є широко застосов- ним, зокрема, в питаннях ефективного спі- віснування інформаційних ресурсів. Семан- тична інтероперабельність – це здатність двох або більше комп’ютерних систем об- мінюватися, визначати зміст та автоматич- но інтерпретувати інформацію. Основною перешкодою семантичний інтероперабель- ності є семантична гетерогенність інформа- ції, що підлягає обміну. Загальне розуміння семантики та стандартизації семантичного уявлення, як правило, є вирішенням про- блеми семантичної гетерогенності. Стан- дартизація форматів даних, приймається як вирішення проблем синтаксичної нео- днорідності. Таку стандартизацію надають міжнародні проєкти такі, як OpenAIRE [11]. Також інтегроване середовище міс- тить дані, що семантично інтегровані між собою, до них належать: профілі користува- чів, основні результати досліджень, бібліо- графічна інформація. Ці дані публікуються з можливістю доступу та повторного ви- користання через унікальні ідентифікатори ресурсів. На програмному рівні архітекту- ра системи повинна бути побудована від- повідно до принципів Representational State Transfer (REST) [12], забезпечувати взаємо- дію програмних сервісів з інтегрованими даними, надаючи спеціалізовані можливос- ті поширення метаданих. Система містити- ме профілі користувачів. У свою чергу для користувачів системи необхідно передба- чити можливість імпорту та експорту влас- них бібліографічних записів у форматі CSV, Bibtex, EndNote, Reference Manager, ProCite, RIS. А також можливість імпорту даних з інших джерел. Висновки У цілому сукупність вищеназваних завдань – стратегія цифрової трансформа- ції національного сегменту середовища на- укових знань. Сутність цієї стратегії – вико- ристання протоколу і технологій OAI/PMH. У площині практичної реалізації слід від- значити доцільність визначення заходів для реалізації проєктів започаткування систем Books Іn Print і кооперативної каталогізації. Потенційними співвиконавцями могли б стати насамперед Українська асоціація ви- давців і книгорозповсюджувачів, Книжко- ва палата України імені Івана Федорова та Видавнича служба «УРАН» (Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікор- ського»). До реалізації другого проєкту до- цільно залучити Національні бібліотеки та Книжкову палату України імені Івана Фе- дорова, що одержують обов’язковий при- мірник документів. Розвиток інших завдань цифрової трансформації науково-інформа- ційного середовища може здійснюватися через підтримку вже започаткованих про- єктів. Рис.2 Концептуальна модель проєкту національної бібліометрики та підтримки наукових до- сліджень України 9 Інформатизація наукових досліджень Література 1. Сенченко М. І. Середовище наукових знань: стратегія цифрової трансформації / М. І. Сенченко, Л. Й. Костенко, В. О. Копа- нєва. Київ: Видавництво Ліра-К, 2022. 76 с. 2. Bellini, Emanuele & Luddi, Cinzia & Cirinnà, Chiara & Lunghi, Maurizo & Felicetti, Achille & Bazzanella, Barbara & Bouquet, Paolo. (2012). Interoperability Knowledge Base for Persistent Identifiers Interoperability Framework. In: 8th International Conference on Signal Image Technology and Internet Based Systems, SITIS 2012r. 868-875. 10.1109/SITIS.2012.130. 3. Hendricks, G., Tkaczyk, D., Lin, J., & Feeney, P. (2020). Crossref: The sustainable source of community-owned scholarly metadata. Quantitative Science Studies, 1(1), 414-427. 4. Erin C McKiernan, Philip E Bourne, C Titus Brown, Stuart Buck, Amye Kenall, Jennifer Lin, Damon McDougall, Brian A Nosek, Karthik Ram, Courtney K Soderberg, Jeffrey R Spies, Kaitlin Thaney, Andrew Updegrove, Kara H Woo, Tal Yarkoni (2016) Point of View: How open science helps researchers succeed eLife 5:e16800 https://doi.org/10.7554/eLife.16800 5. Новицький О. В. (2009) Інтеграція науко- вих електронних бібліотек України: все- український портал збору та пошуку ме- таданих http://oai.org.ua. In: Електронна бібліотека України ELibUkr. URI: http:// eprints.zu.edu.ua/id/eprint/2648 6. Копанєва В. О. Бібліотека в середовищі цифрової науки: системно-інтеграційна вза- ємодія / В. О. Копанєва. Міністерство куль- тури та інформаційної політики України, Національна академія керівних кадрів куль- тури і мистецтв; наук. ред. О. С. Онищенко. Київ : Видавництво Ліра-К, 2020. 322 с. 7. Моделі та методи вдосконалення електро- нних бібліотек засобами семантичного вебу [Текст] : автореф. дис. канд. техн. наук : 05.13.06 / Новицький Олександр Ва- димович ; НАН України, Ін-т кібернетики ім. В. М. Глушкова. – Київ, 2019. – 22 с. 8. Копанєва В. Бібліотека як центр збережен- ня інформаційних ресурсів Інтернету [мо- нографія] / НАН України; Нац. б-ка Украї- ни ім. В. І. Вернадського. Київ, 2009. 198 с. 9. Wilkinson, M., Dumontier, M., Aalbersberg, I. et al. The FAIR Guiding Principles for scientific data management and stewardship. Sci Data 3, 160018 (2016). https://doi. org/10.1038/sdata.2016.18 10. Haris, Muhammad, Stocker, Markus, & Auer, Sören. (2022, September 7). Persistent Identification and Interlinking of FAIR Scholarly Knowledge. 26th International Conference on Science, Technology and Innovation Indicators (STI 2022), Granada, Spain. https://doi.org/10.5281/zenodo.6912480 11. Rettberg, N., & Schmidt, B. (2012). OpenAIRE – Building a collaborative Open Access infrastructure for European researchers. LIBER Quarterly: The Journal of the Association of European Research Libraries, 22(3), 160–175. https://doi. org/10.18352/lq.8110 12. Fielding R 2000 Architectural Styles and the Design of Network-based Software Architecture PhD dissertation (California: University of California References 1. Senchenko M.I., Kostenko L,I,, Kopanieva V.O. (2022), The environment of scientific knowledge: the strategy of digital transformation. Кyiv: Publishing house Lira-К, 76 p. (in Ukrainian) 2. Bellini, Emanuele & Luddi, Cinzia & Cirinnà, Chiara & Lunghi, Maurizo & Felicetti, Achille & Bazzanella, Barbara & Bouquet, Paolo. (2012). Interoperability Knowledge Base for Persistent Identifiers Interoperability Framework. In: 8th International Conference on Signal Image Technology and Internet Based Systems, SITIS 2012r. 868-875. 10.1109/SITIS.2012.130. 3. Hendricks, G., Tkaczyk, D., Lin, J., & Feeney, P. (2020). Crossref: The sustainable source of community-owned scholarly metadata. Quantitative Science Studies, 1(1), 414-427. 4. Erin C McKiernan, Philip E Bourne, C Titus Brown, Stuart Buck, Amye Kenall, Jennifer Lin, Damon McDougall, Brian A Nosek, Karthik Ram, Courtney K Soderberg, Jeffrey R Spies, Kaitlin Thaney, Andrew Updegrove, Kara H Woo, Tal Yarkoni (2016) Point of View: How open science helps researchers succeed eLife 5:e16800 https://doi.org/10.7554/eLife.16800 5. Novytskyi О.V. (2009) Integration of scientific digital libraries of Ukraine: all-Ukrainian portal for collecting and searching metadata http://oai.org.ua. In: Digital Library of 10 Інформатизація наукових досліджень Ukraine ELibUkr. URI: http://eprints.zu.edu. ua/id/eprint/2648 (in Ukrainian) 6. Kopanieva V.O. (2020) Library in the environment of digital science: system integration interaction. Ministry of Culture and Information Policy of Ukraine, National Academy of Culture and Arts Management. Кyiv: Publishing house Lira-К, 322 p. (in Ukrainian) 7. Models and methods of improving digital libraries by means of the semantic web [text]: autoref. thesis Ph.D. of Technical Sciences: 05.13.06 / Oleksandr Vadimovych Novytskyi; NAS of Ukraine, Institute of Cybernetics named after V. M. Hlushkov. Kyiv, 2019, 22 p. (in Ukrainian) 8. Kopanieva V.O. (2009) The library as a center for preserving information resources of the Internet [monograph] / NAS of Ukraine, National Library of Ukraine named after V. I. Vernadskyi, Кyiv, 198 p. (in Ukrainian) 9. Wilkinson, M., Dumontier, M., Aalbersberg, I. et al. (2016) The FAIR Guiding Principles for scientific data management and stewardship. Sci Data 3, 160018. https://doi.org/10.1038/ sdata.2016.18 10. Haris, Muhammad, Stocker, Markus, & Auer, Sören. (2022, September 7). Persistent Identification and Interlinking of FAIR Scholarly Knowledge. 26th International Conference on Science, Technology and Innovation Indicators (STI 2022), Granada, Spain. https://doi.org/10.5281/ zenodo.6912480 11. Rettberg, N., & Schmidt, B. (2012). OpenAIRE – Building a collaborative Open Access infrastructure for European researchers. LIBER Quarterly: The Journal of the Association of European Research Libraries, 22(3), 160–175. https://doi. org/10.18352/lq.8110 12. Fielding R (2000) Architectural Styles and the Design of Network-based Software Architecture PhD dissertation. California: University of California. Одержано: 23.01.2023 Про авторів: Копанєва Вікторія Олександрівна, кандидат історичних наук, доцент, Кількість публікацій в українських видан- нях – 96. Кількість зарубіжних публікацій – 8 індекс Хірша – 11 https://orcid.org/0000-0001-9838-4855 Костенко Леонід Йосипович, кандидат технічних наук, старший науковий співробітник Кількість публікацій в українських видан- нях – 119 Кількість зарубіжних публікацій – 14 індекс Хірша – 14 https://orcid.org/0000-0001-7629-1228 Новицький Олександр Вадимович, кандидат технічних наук, науковий співробітник, Кількість публікацій в українських видан- нях – 54 Кількість зарубіжних публікацій 12 індекс Хірша – 9 https://orcid.org/0000-0002-9955-7882 Резніченко Валерий Анатолієвич, кандидат фізико-математичних наук, про- відний науковий співробітник Кількість публікацій в українських видан- нях– 61. Кількість зарубіжнихих публікацій – 4. Ін- декс Хірша – 13. http://orcid.org/0000-0002 4451-8931 Місце роботи авторів: Київський університет імені Бориса Грін- ченка, факультет української філології, культури і мистецтва, кафедра інформацій- них комунікацій Україна, 04053, м. Київ, вулиця Бульварно- Кудрявська, 18/2, e-mail: v.kopanieva@kubg.edu.ua Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського Україна, 03039, м. Київ, Голосіївський пр., 3 e-mail: kostenko@nbuv.gov.ua Інститут програмних систем НАН України, 03187, м. Київ-187, проспект Академіка Глушкова, 40. e-mail: alex.googl@gmail.com reznich@isofts.kiev.ua

Завдання цифрової трансформації науково-інформаційного середовища

Репозитарії

Схожі ресурси