Напрями підвищення ефективності інтерналізації негативних зовнішніх ефектів промислового виробництва

• Дата: 2022
• Автор: Cердюк, О.С.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут економіки промисловості НАН України 2022
• Назва видання: Економіка промисловості
• Теми: Проблеми стратегії розвитку та фінансово-економічного регулювання промисловості
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/191169
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Напрями підвищення ефективності інтерналізації негативних зовнішніх ефектів промислового виробництва / О.С. Cердюк // Економіка промисловості. — 2022. — № 2 (98). — С. 53-72. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.

Встановлено, що ключовими чинниками, які знижують ефективність інтерналізації негативних зовнішніх ефектів промислового виробництва в Україні, є: недоліки механізму оподаткування викидів забруднюючих речовин; недосконала система редистрибуції екологічного податку; високі трансакційні витрати інтерналізаційного процесу; конфлікт інтересів сторін. Разом із цим проблему інтерналізації ускладнює неефективне використання промислового устаткування. Існуючий в Україні екологічний податок має обчислюватися з урахуванням ступеня шкідливості забруднюючих речовин, однак посилань на методику такого розрахунку немає. У відкритому доступі є лише фактичні ставки податку за окремими видами забруднюючих речовин. Наведено аргументи, які піддають сумніву об’єктивність цих ставок податку з точки зору цілей інтерналізації. Крім того, факт прописаної в законі можливості коригування ставки податку з боку Міністерства економіки України та Міністерства фінансів України певною мірою нівелює значення інтерналізації. Іншим чинником, що зменшує ефективність інтерналізації, є система редистрибуції екологічного податку. В Україні система розподілення коштів, зібраних із продуцентів забруднення, є деперсоніфікованою, а отже, безпосередні реципієнти негативного впливу забруднення у кращому разі отримують певні соціальні послуги, що реалізуються державою за рахунок екологічного податку. Така ситуація ставить під сумнів еквівалентність відшкодування збитків реципієнта. Не менш важливим для ефективності інтерналізаційних процесів є трансакційні витрати. Як централізоване, так й індивідуальне вирішення суперечливих питань потребує витрат щодо переговорного процесу, пошуку інформації, оцінювання збитків, юридичних гарантій тощо. Відтак, ці витрати не створюють цінності, а лише перекладаються на сторін у вигляді додаткового негативного зовнішнього ефекту, який не можна інтерналізувати. Конфлікт інтересів є першопричиною проблем інтерналізації негативних зовнішніх ефектів, оскільки кожна зі сторін має природні стимули до збереження та примноження власності. Із цього випливає, що продуценти зовнішніх ефектів апріорі намагатимуться заперечити свій негативний вплив на довкілля, тоді як реципієнти – максимізувати власні збитки в очах суспільства. Вищенаведені чинники обумовлюють напрями підвищення ефективності інтерналізації негативних зовнішніх ефектів промислового виробництва в Україні шляхом: наближення величини податку до обсягу реальної шкоди, заподіяної продуцентом забруднення; переформатування механізму редистрибуції податку з метою наближення бюджетних асигнувань до реальних втрат реципієнтів негативних зовнішніх ефектів; зниження трансакційних витрат інтерналізаційного процесу; усунення конфлікту інтересів.