Грошові відносини українського еміграційного осередку міжвоєнної Чехословаччини (1918–1939)

• Дата: 2022
• Автори: Зубко, О., Коляструк, О.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2022
• Назва видання: Сiверянський літопис
• Теми: Розвідки
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192299
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Грошові відносини українського еміграційного осередку міжвоєнної Чехословаччини (1918–1939) / О. Зубко, О. Коляструк // Сіверянський літопис. — 2022. — № 5-6. — С. 129-139. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Мета статті. Висвітлення спектру грошових відносин в українському еміграційному осередку міжвоєнної Чехословаччини крізь призму частки «золотого запасу УНР», що опинився на теренах міжвоєнної ЧСР; розміру грошових дотацій в рамках «Руської допомогової акції» та банківських курсів таких валют як чехословацька крона, австрійська крона, німецька «золота» марка та рейхсмарка, польський злотий, радянський карбованець і радянський червінець. Методологія дослідження спирається на принципи конкретно-історичного, проблемно-хронологічного підходів, принципи об’єктивності та цілісності. Наукова новизна полягає у показі офіційних банківських курсів основних валют міжвоєнної Чехословаччини щодо американського долара, набуття ними золотого стандарту; перевазі тих або інших грошових знаків у гаманцях українських вихідців. Висновки. «Чехословацька частка золотого запасу УНР» в розмірі 446 000 німецьких «золотих» марок була розділена на декілька частин. Одна частина коштів пішла на розбудову трьох найбільш потужних еміграційних вищих навчальних закладів: Українського Вільного університету (1921–1945), Української Господарської академії (1922–1939) та Українського вищого педагогічного інституту ім. М. Драгоманова (1923–1933). Друга частина була скерована на видавництво різноманітних часописів, журналів і бюлетенів. Тоді як третя витрачалася на розбудову та діяльність «Спілки українських лікарів у міжвоєнній Чехословаччині» (1922–1940). «Золотий уенерівський запас» був, фактично, потужним еміграційним стратегічним засобом, тоді як грошові дотації в рамках «Ruská pomocná akce» тримали тактичний рубіж. «Допомогові фінанси» йшли на виплату офіційної заробітної платні та стипендій, створення тих або інших допомогових фондів з додатковими виплатами, громадських їдалень, бібліотек, громадських професійних об’єднань, закордонного архіву. Еміграційні фінанси в міжвоєнній ЧСР – це також зароблені кваліфікованою та некваліфікованою працею приватні кошти в чехословацьких та австрійських кронах; в «золотій» марці та рейхсмарці; в польських злотих та радянських карбованцях-червінцях.