Думки проти течії: непопулярна ідея замирення з козаками у політичному дискурсі Речі Посполитої першої половини XVII ст.

• Дата: 2022
• Автор: Пилипенко, В.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2022
• Назва видання: Сiверянський літопис
• Теми: У глиб віків
• Онлайн доступ: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192315
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Думки проти течії: непопулярна ідея замирення з козаками у політичному дискурсі Речі Посполитої першої половини XVII ст. / В. Пилипенко // Сіверянський літопис. — 2022. — № 5-6. — С. 23-29. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Мета роботи – проаналізувати існування ідеї співпраці з українським козацтвом, що функціонувала в політичному дискурсі Речі Посполитої у першій половині XVII ст. Завдання роботи: на основі аналізу текстів політичної публіцистики визначити, на яких умовах пропонувалося співпрацювати з козацтвом, які обов’язки мало виконувати козацтво, яких правил дотримуватися тощо. Актуалізація теми. Конфлікт Речі Посполитої з українським козацтвом став однією з причин поступового занепаду Польсько-Литовської держави. Нездатність чи небажання шляхетського загалу налагодити взаємокорисні стосунки із запорожцями стало однією з причин вибуху козацького повстання в середині XVII ст. Проте в політичному дискурсі Речі Посполитої існувала ідея примирення з козацтвом. Вона виникла наприкінці XVI ст., навіть під час повстання Хмельницького прихильники цієї ідеї пропонували мирний спосіб вирішення конфлікту. У першій пол. XVII ст. ідея примирення з козаками найкраще проявилася у творі Кшиштофа Пальчовського «O kozakach, ieśli ich zniesc czy nie: Discurs Krzysztofa Palczowskiego z Palczowic, Pisarza Ziemskiego, Zatorskiego y Oświęcimskiego » 1618 р., а також у діяльності сенатора Адама Кисіля, який у часи козацького повстання був посередником між Богданом Хмельницьким та королівським двором. Адам Кисіль був активним прихильником угоди з українським козацтвом, про що писав у листах до польських урядників, у оказіональних політичних творах, адресованих шляхті, та наголошував під час власних виступів на самих сеймах. Висновки. Ідея співпраці з українським козацтвом, що існувала в політичному дискурсі Речі Посполитої, свідчить про спроби пошуку компромісу з козаками. Вона була присутня в публіцистиці, сеймових виступах та приватному листуванні польських урядників.