Думки проти течії: непопулярна ідея замирення з козаками у політичному дискурсі Речі Посполитої першої половини XVII ст.
Мета роботи – проаналізувати існування ідеї співпраці з українським козацтвом, що функціонувала в політичному дискурсі Речі Посполитої у першій половині XVII ст. Завдання роботи: на основі аналізу текстів політичної публіцистики визначити, на яких умовах пропонувалося співпрацювати з козацтвом, які...
Збережено в:
Дата: | 2022 |
---|---|
Автор: | |
Формат: | Стаття |
Мова: | Ukrainian |
Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2022
|
Назва видання: | Сiверянський літопис |
Теми: | |
Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/192315 |
Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
Цитувати: | Думки проти течії: непопулярна ідея замирення з козаками у політичному дискурсі Речі Посполитої першої половини XVII ст. / В. Пилипенко // Сіверянський літопис. — 2022. — № 5-6. — С. 23-29. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of UkraineРезюме: | Мета роботи – проаналізувати існування ідеї співпраці з українським козацтвом, що функціонувала в політичному дискурсі Речі Посполитої у першій половині XVII ст. Завдання роботи: на основі аналізу текстів політичної публіцистики визначити, на яких умовах пропонувалося співпрацювати з козацтвом, які обов’язки мало виконувати козацтво, яких правил дотримуватися тощо.
Актуалізація теми. Конфлікт Речі Посполитої з українським козацтвом став однією з причин поступового занепаду Польсько-Литовської держави. Нездатність чи небажання шляхетського загалу налагодити взаємокорисні стосунки із запорожцями стало однією з причин вибуху козацького
повстання в середині XVII ст. Проте в політичному дискурсі Речі Посполитої існувала ідея примирення з козацтвом. Вона виникла наприкінці XVI ст., навіть під час повстання Хмельницького прихильники цієї ідеї пропонували мирний спосіб вирішення конфлікту. У першій пол. XVII ст. ідея примирення з козаками найкраще проявилася у творі Кшиштофа Пальчовського «O kozakach, ieśli ich
zniesc czy nie: Discurs Krzysztofa Palczowskiego z Palczowic, Pisarza Ziemskiego, Zatorskiego y Oświęcimskiego
» 1618 р., а також у діяльності сенатора Адама Кисіля, який у часи козацького повстання був посередником між Богданом Хмельницьким та королівським двором. Адам Кисіль був активним прихильником угоди з українським козацтвом, про що писав у листах до польських урядників, у оказіональних політичних творах, адресованих шляхті, та наголошував під час власних виступів на
самих сеймах. Висновки. Ідея співпраці з українським козацтвом, що існувала в політичному дискурсі Речі Посполитої, свідчить про спроби пошуку компромісу з козаками. Вона була присутня в публіцистиці, сеймових виступах та приватному листуванні польських урядників. |
---|